розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області, ОСОБА_2, треті особи: Відділ Держземагентства у Шаргородському районі Вінницької області, Державне підприємство "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", Реєстраційна служба Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_3, про визнання державних актів недійсними та їх скасування,

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області, ОСОБА_2, треті особи: Відділ Держземагентства у Шаргородському районі Вінницької області, ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", Реєстраційна служба Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_3, про визнання державних актів недійсними та їх скасування.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 29 травня 2014 року позов задоволено.

Визнано недійсним і скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯП № 254165, виданий Рахнівсько-Лісовою сільською радою Шаргородського району Вінницької області 22 грудня 2010 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 01:10:869:00353, про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 0525386900:04:007:0011, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1, виданого на підставі рішення 22 сесії 5 скликання Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19 березня 2010 року.

Визнано недійсним і скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯП № 254166, виданий Рахнівсько-Лісовою сільською радою Шаргородського району Вінницької області 22 грудня 2010 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 01:10:869:00354, про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0337 га, кадастровий номер 0525386900:04:007:0012, для ведення особистого селянського господарства, розташовану по АДРЕСА_1, виданого на підставі рішення 22 сесії 5 скликання Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19 березня 2010 року.

Стягнуто солідарно з Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 487 грн 20 коп. судового збору.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 08 вересня 2014 року зазначене судове рішення в частині розподілу судових витрат змінено та виключено посилання про їх солідарне стягнення. У решті рішення залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалені в справі рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судом установлено, що згідно зі свідоцтвами на право особистої власності на жилий будинок від 27 серпня 1998 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мали у власності по 1/2 частини жилого будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29 серпня 1998 року ОСОБА_3 успадкувала за заповітом після смерті ОСОБА_5 1/2 частини будинку з відповідною частиною надвірних споруд, який розташований за вказаною адресою.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 вересня 2010 року ОСОБА_7 успадкувала за законом після смерті ОСОБА_6 1/2 частини зазначеного будинку.

Рішенням 12 сесії 23 скликання Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 25 грудня 1999 року "Про безоплатну передачу у приватну власність земельних присадибних ділянок" вирішено передати безоплатно у приватну власність присадибну земельну ділянку, зокрема, ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га, для ведення особистого господарства площею 0,01 га.

Рішенням 22 сесії 5 скликання Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19 березня 2010 року "Про затвердження матеріалів по видачі державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 АДРЕСА_1", затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 Вирішено передати у власність земельну ділянку ОСОБА_4 загальною площею 0,2837 га, з них: 0,25 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, 0,037 га - для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з державними актами від 22 грудня 2010 року серії ЯЛ № 254166 та серії ЯЛ № 254165, ОСОБА_4 є власником земельних ділянок - 0,0337 га та 0,25 га відповідно, розташованих по АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, спадщину після його смерті, зокрема зазначені вище земельні ділянки, прийняла за заповітом відповідач - ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_7 Спадщину після смерті матері прийняв ОСОБА_1, зокрема й на Ѕ частини будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2013 року, яка набула законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення 22 сесії 5 скликання Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19 березня 2010 року про затвердження матеріалів з видачі державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4, розташовану за вказаною вище адресою.

Задовольняючи позивні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, керуючись ст. ст. 321, 391- 393 ЦК України, ст. ст. 81, 120, 125, 152, 155, 158, 159 ЗК України та врахувавши правову позицію Верховного Суду України від 19 червня 2013 року в справі № 6-57цс13, дійшов висновку про задоволення позову, оскільки державний акт, виданий на підставі незаконного рішення, підлягає скасуванню.

Апеляційний суд, змінюючи рішення, зазначав, що судом першої інстанції було порушено вимоги ст. 88 ЦПК України, якою регулюється розподіл судових витрат між сторонами, однак не передбачено стягнення судових витрат у солідарному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права; наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ