розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту членства в сім'ї та факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, розподіл спільного сумісного майна; за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання права власності на спільне майно подружжя,

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від

8 квітня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з квітня 2000 року по 31 грудня 2003 року були членами сім'ї, а з січня 2004 року по липень 2011 року проживали однією сім'єю, без реєстрації шлюбу. Виділено ОСОБА_6 незакінчений будівництвом будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку площею 0, 0707 га (707 кв. м.) для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Виділено ОСОБА_4 будинок з господарськими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію у розмірі 291 238 грн. Вирішено питання судових витрат. У задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 2 червня 2014 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено. Позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Вирішено питання судових витрат.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 червня 2014 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 2 червня 2014 року в зазначеній справі відмовлено.

У вересні 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 червня 2014 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України.

До заяви про перегляд судових рішень як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах додано копії: ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 квітня 2011 року у справі про визнання недійсним договору дарування, встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права спільної часткової власності на незавершене будівництво, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2011 року у справі про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 лютого 2012 року у справі про встановлення факту сумісного проживання, поділ сумісного майна подружжя, вселення та зобов'язання не перешкоджати у користуванні квартирою, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 травня 2012 року у справі про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна, як такого, що було набуто під час спільного проживання, поділ майна.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Із змісту заяви та долучених до неї копії ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 квітня 2011 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 лютого 2012 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 травня 2012 року на які здійснюється посилання як на приклад неоднакового застосування норм матеріального права судом касаційної інстанції, не вбачається неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права. Зокрема, судові рішення судів касаційної інстанції ухвалені у справах, в яких предмет спору, підстави позову та зміст позовних вимог не є тотожним, та в справах за різних встановлених судами фактичних обставин.

Одночасно з копії ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2011 року на яку здійснюється посилання як на приклад неоднакового застосування норм матеріального права вбачається, що судові рішення скасовано, а справу передано на новий судовий розгляд. Посилання на ухвалу суду касаційної інстанції, якою справу передано на новий судовий розгляд, не є підставою для допуску справи для перегляду Верховним Судом України оскільки у ній не висловлено правові позиції щодо застосування норм матеріального права, а стосується процесу доказування, встановлення фактичних обставин, що є застосуванням норм процесуального права.

У п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) роз'яснено, що встановлений ст. 355 ЦПК перелік підстав для подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень у цивільних справах є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Неоднакове застосування норм процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України згідно з п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК.

За таких обставин, неоднакового застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права не відбулось, а тому у допуску даної справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту членства в сім'ї та факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, розподіл спільного сумісного майна; за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання права власності на спільне майно подружжя, за заявою ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 червня 2014 року, відмовити.