Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кадєтова О.В., розглянувши касаційну скаргу Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У травні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що 03 травня 2012 року був прийнятий на посаду юрисконсульта в Івано-Франківську квартирно-експлуатаційну частину району (далі Івано-Франківська КЕЧ району). Наказом від 28 квітня 2014 року № 60, виданим начальником Івано-Франківської КЕЧ району, його звільнено з посади юрисконсульта згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату працівників та відсутністю вакантних посад. Вважав своє звільнення безпідставним, оскільки у нього на утриманні є дружина та дочка, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, інших працівників із самостійним заробітком в сім'ї немає. Зазначав, що саме він мав переважне право на залишення на роботі у зв'язку із скороченням штату, проте роботодавець цим правом знехтував. При звільненні йому не було запропоновано іншу роботу, а також його звільнення не було погоджено з вищестоящим керівництвом Збройних Сил України.

З урахуванням уточнених позовних вимог, просив поновити його на роботі, визнавши наказ про звільнення незаконним, стягнути на його користь з відповідача 6 373,04 грн з урахуванням всіх податків як середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 29 квітня 2014 року по 16 липня 2014 року та 2 006,34 грн з урахуванням всіх податків як середню заробітну плату за час затримки фактичного розрахунку з 29 квітня 2014 року по 23 травня 2014 року.

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2014 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_3 на посаді юрисконсульта Івано-Франківської КЕЧ району з 28 квітня 2014 року, а наказ № 60 від 28 квітня 2014 року визнано незаконним.

Стягнуто з Івано-Франківської КЕЧ району в користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 квітня 2014 року по 18 липня 2014 року в сумі 6 373,04 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, мотивуючи свої вимоги порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем Івано-Франківською КЕЧ району при звільненні позивача з роботи на підставі п.1 ст. 40 КЗпП було порушено порядок такого звільнення, а саме: відповідачем не було враховано, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, а також при наявності чотирьох вакантних посад на підприємстві, жодна із цих посад позивачу не була запропонована.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити Івано-Франківській квартирно-експлуатаційній частині району у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.