розглянувши в судовому засіданні справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Фермерське господарство "Наше життя", третейський суддя Безбатько Сергій Миколайович, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_6, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Лисяк Микола Миколайович, про стягнення вартості безпідставно набутого майна, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2014 року,

У вересні 2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення вартості безпідставно набутого майна.

Позивач посилався на те, що з 09 липня 1997 року він зареєстрований як приватний підприємець у галузі виробництва товарної сільськогосподарської продукції. 11 квітня 2003 року він уклав з Петропавлівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області договір оренди землі, відповідно до якого отримав із земель запасу в користування строком на 9 років 07 місяців розташовану на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району земельну ділянку загальною площею 959,5 га ріллі, про що 12 квітня 2003 року у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Васильківської сільської ради вчинено запис за № 6. Орендована ним земельна ділянка на той час складалася з семи окремих масивів.

Зазначав, що 17 січня 2007 року він створив, зареєстрував та очолив Фермерське господарство "Наше життя" (далі - ФГ "Наше життя").

26 березня 2007 року він, як приватний підприємець, уклав Селянським (фермерським) господарством "Васильківське" (далі - С(Ф)Г "Васильківське") в особі голови господарства ОСОБА_4 зареєстрований у встановленому порядку договір суборенди землі, за умовами якого передав останньому в суборенду на строк до 20 жовтня 2012 року дві земельні ділянки загальною площею 244,4 га.

13 квітня 2012 року він, як приватний підприємець, уклав з С(Ф)Г "Васильківське" посвідчений приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 договір про обробіток орендованої ним земельної ділянки загальною посівною площею 715,10 га ріллі. Предметом укладеного договору є надання С(Ф)Г "Васильківське" йому послуг з оброблення за власний рахунок земельної ділянки площею 715,10 га та проведення на ній робіт, пов'язаних з вирощуванням сільськогосподарських культур (продукції) і їх збором, договірна ціна яких становила суму в розмірі 1 млн грн. С(Ф)Г "Васильківське" у зв'язку з відсутністю в нього сільськогосподарської техніки та інвентарю і оборотних коштів, до виконання договору про обробіток земельної ділянки де приступило, в односторонньому порядку відмовившись від договору, а тому всі необхідні весняно-польові роботи та роботи з вирощування сільськогосподарських культур (продукції) за власний рахунок виконало належне йому ФГ "Наше життя", засіявши цю земельну ділянку площею 715,10 га соняшником. С(Ф)Г "Васильківське" засіяло власним соняшником лише суборендовану земельну ділянку площею 244,4 га.

На початку вересня 2012 року ФГ "Наше життя" почало збирати врожай соняшнику з земельної ділянки площею 715,10 га, але встигло зібрати лише на площі 77,9306 га, оскільки 21 вересня та 22 вересня 2012 року відповідач, за участю працівників невідомого охоронного підприємства, здійснив захоплення орендованої ним земельної ділянки площею 637,1694 га (715,10 - 77,9306) та безпідставно набув належне йому майно, а саме: врожай насіння соняшнику 2012 року з земельної ділянки площею 637,1694 га на суму 5 588 621 грн 83 коп., яку просив стягнути з відповідача на його користь.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2014 року, позов ФОП ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 вартість безпідставно набутого майна, а саме: вартість насіння соняшнику в кількості 1 140 т. 530 кг у сумі 5 588 012 грн 83 коп. та судові витрати в сумі 3 785 грн 10 коп., всього 5 592 397 грн 93 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судові рішення не відповідають вказаним вимогам.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 з 09 липня 1997 року зареєстрований як фізична особа - підприємець в галузі виробництва товарної сільськогосподарської продукції.

11 квітня 2003 року згідно з розпорядженням голови Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 09 квітня 2003 року № 165-р-03 приватний підприємець ОСОБА_3 уклав з Петропавлівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області договір оренди землі, відповідно до якого отримав із земель запасу у користування строком на 9 років 07 місяців розташовану на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району земельну ділянку загальною площею 959,5 га ріллі.

Орендована позивачем земельна ділянка на той час складалася з семи окремих масивів: площею 17,9 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0001; площею140,9 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0002; площею 138,6 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0003; площею 204,6 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0004; площею 231,1 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0005; площею 111,3 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0006; площею 133,1 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0007, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Васильківської сільської ради Петропавлівського району від 11 березня 2013 року № 149.

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи 17 січня 2007 року зареєстровано ФГ "Наше життя", засновником та керівником якого є ОСОБА_3

26 березня 2007 року приватний підприємець ОСОБА_3 уклав з С(Ф)Г "Васильківське" в особі голови господарства ОСОБА_4 договір суборенди землі, відповідно до якого передав даному господарству в суборенду на строк до 20 жовтня 2012 року дві земельні ділянки загальною площею 244,4 га з наявних у позивача в оренді 959,5 га: площею 111,3 га та площею 133,1 га.

13 квітня 2012 року між С(Ф)Г "Васильківське" та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір про обробіток земельної ділянки загальною посівною площею 715,10 га ріллі, посвідчений приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_8

13 квітня 2012 року між С(Ф)Г "Васильківське" та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_8, за яким передано в заставу господарству майбутній врожай 2012 року олійних культур у кількості 1 000 т на площі 715,10 га, загальна заставна вартість культури 2 млн грн.

Згідно з повідомленням Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області від 21 грудня 2012 року № 3507/05/1 С(Ф)Г "Васильківське" порушило умови договору та вимоги статей 526 і 629 ЦК України, згідно з якими договір є обов'язковим для виконання сторонами, і до виконання договору про обробіток земельної ділянки не приступило, в односторонньому порядку відмовившись від нього, не маючи сільськогосподарської техніки.

Також встановлено, що у вересні 2012 року належне позивачу ФГ "Наше життя" почало збирати врожай соняшнику з земельної ділянки площею 715,10 га, але зібрало його тільки на площі 77,9306 га, оскільки починаючи з 21 вересня 2012 року відповідач ОСОБА_4, за участю найманих працівників, задіявши належний йому зернозбиральний комбайн "John Deere 9500", реєстраційний номер НОМЕР_1, і найняті великовантажні автомобілі, без документального оформлення з орендованої позивачем земельної ділянки площею 637,1694 га (715,10-77,9306 ) зібрав врожай соняшнику.

Рішенням третейського суду, винесеним третейським суддею Безбатьком С.М., від 28 вересня 2012 року у справі за позовом С(Ф)Г "Васильківське" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на вирощені сільськогосподарські культури (продукція), шляхом набуття права власності, звернуто стягнення на вирощену сільськогосподарську культуру (продукцію) - соняшнику у кількості 1000 т, який знаходився на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 715,10 га.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2013 року, яка набрала законної сили, скасовано рішення третейського суду, прийняте третейським суддею Безбатьком С.М. від 28 вересня 2012 року.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2012 року у справі за заявою С(Ф)Г "Васильківське" про видачу виконавчого листа для виконання рішення третейського суду вирішено видати заявнику виконавчий документ для виконання рішення третейського суду від 28 вересня 2012 року.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2013 року визнано виконавчий лист, виданий на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2012 року, таким, що не підлягає виконанню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач ОСОБА_4 не зберіг безпідставно набуте ним майно позивача у вигляді насіння соняшнику в кількості, розрахованій позивачем в розмірі 1 140 т 53 кг, і не оспорений відповідачем на підставі власного розрахунку, а тому дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вартості цього майна.

Також суд виходив з того, що ОСОБА_4 є належним відповідачем у справі. При цьому судом зазначено, що за заявою позивача було відкрите кримінальне провадження № 12012040640000302 за фактом шахрайського заволодіння майном ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, яке 03 грудня 2012 року внесено до ЄРДР СВ Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, 29 вересня 2012 року проведено огляд місця події.

Проте погодитись із такими висновками судів не можна.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією з сторін у зобов'язанні, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Судами встановлено, що на земельній ділянці площею 715,10 га, яка була в оренді позивача, був зібраний врожай насіння соняшника.

Вважаючи, що зазначений врожай був зібраний ОСОБА_4, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, посилались на акти з примусового виконання виконавчого листа № 403/12676/12 від 02 жовтня 2012 року та товарно-транспортні накладні про перевезення соняшнику зібраного на земельній ділянці позивача.

Разом із тим, із зазначених документів вбачається, що вилучення насіння соняшнику проводилось державним виконавцем у зв'язку з виконанням рішення третейського суду, ухваленим третейським суддею Безбатьком С.М., від 28 вересня 2012 року, у справі за позовом С(Ф)Г "Васильківське" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на вирощені сільськогосподарські культури (продукція), шляхом набуття права власності, яке надалі було скасовано.

Отже, зробивши висновок про відповідальність відповідача, суди попередніх інстанцій послались на письмові докази за якими вилучення насіння соняшнику здійснювалось на користь С(Ф)Г "Васильківське".

Оскільки висновки судів попередніх інстанцій суперечать встановленим судами обставинам, рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.