розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов'язання знести частину бугельного підйомника з допоміжними будівлями та обслуговуючими спорудами та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення права користування чужою земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2014 року,

У вересні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, в обґрунтування якого зазначав, що він є власником земельних ділянок загальним розміром 0,50 га в с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, на яких розташована частина бугельного підйомника відповідачки. Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2007 року визнано нечинним рішення Яблуницької сільської ради від 13 липня 2004 року та від 30 вересня 2005 року щодо надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_4 розміром 0,03 га та передачі цієї земельної ділянки їй в оренду.

Посилаючись на те, що відповідачка відмовляється укласти з ним договір оренди земельної ділянки, на якій знаходиться частина її бугельного підйомника, просив суд зобов'язати відповідача знести частину бугельного підйомника з допоміжними будівлями та обслуговуючими спорудами, які розташовані на його земельній ділянці.

У травні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом, мотивуючи його тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 07 листопада 2001 року вона є власником бугельного підйомника БКД-300, що знаходиться у с. Яблуниця. У зв'язку з неможливістю експлуатації гірськолижного бугельного підйомника БКД-300, що призвело до повного зупинення функціонування підйомника, виникла необхідність встановлення за нею права безоплатного земельного сервітуту щодо земельної ділянки під належним їй бугельним підйомником.

В процесі розгляду справи ОСОБА_4 звернулась із заявою про зміну підстави зустрічного позову та зазначала, що при винесенні рішення про передачу спірної земельної ділянки відповідачеві Яблуницькою сільською радою не було враховано, що така ділянка не вилучалась і перебуває у її постійному користуванні, як власника підйомника, також сільська рада незаконно змінила цільове призначення землі.

Посилаючись на те, що спірною земельною ділянкою власники підйомника користувались з 1987 року, то до неї, як набувача бугельного підйомника, також перейшло право користування земельною ділянкою, просила позов задовольнити та встановити за нею безоплатно право земельного сервітуту стосовно земельної ділянки, на якій розміщений гірськолижний бугельний підйомник БКД-300 по всій довжині земельної ділянки шириною 6 м., яка перебуває у власності ОСОБА_3, що знаходиться на території Яблуницької сільської ради с. Яблуниця, північна сторона гори Микулинка на зимовий період з можливістю відвідувачам-туристам користуватися підйомником в оздоровчо-спортивних цілях та не чинити перешкод у користуванні бугельним підйомником БКД-300, належними їй спорудами в оздоровчих цілях та надати доступ до обслуговуючих нежитлових споруд - стартового будиночку та трьох альтанок.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2014 року, у задоволенні первісного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_4 право для обслуговування гірськолижного бугельного підйомника БКД-300, право користуватися земельними ділянками шириною шість метрів по всій довжині гірськолижного бугельного підйомника БКД-300, власником яких є ОСОБА_3.

Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у доступі та обслуговуванні гірськолижного бугельного підйомника БКД-300.

Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди всім бажаючим в зимовий період користуватися послугами гірськолижного бугельного підйомника БКД-300.

В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на їх необґрунтованість та неправильне застосування норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалені у справі судові рішення не відповідають.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи частково зустрічний позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_4, як і інші особи до неї, набула право власності на бугельний підйомник правомірно, попередні власники підйомника безоплатно користувалися земельними ділянками, на яких знаходилося спірне майно для обслуговування та використання підйомника, з 1990 року по 2006 рік ОСОБА_4 також безоплатно використовувала в зимовий період бугельний підйомник. ОСОБА_3 не надав доказів порушення його права власності на земельну ділянку відповідачкою та пропозиції укладення договору оренди земельної ділянки.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом установлено, що ОСОБА_3 на праві власності належать земельні ділянки у с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області площею 0,25 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства та 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

На підставі договору купівлі-продажу від 7 листопада 2001 року ОСОБА_4 належить на праві власності бугельний підйомник КГД-300, що знаходиться в у с. Яблуниця Івано-Франківської області.

На земельній ділянці, власником якої є ОСОБА_3, розташована частина гірськолижного бугельного підйомника, належного ОСОБА_4

Згідно з ч. ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін на інших осіб, які беруть участь у справі.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, неодноразово уточнюючи позовні вимоги, просила суд встановити за нею безоплатно право земельного сервітуту стосовно земельної ділянки, на якій розміщений гірськолижний бугельний підйомник БКД-300 по всій довжині земельної ділянки шириною 6 м., яка перебуває у власності ОСОБА_3, що знаходиться на території Яблуницької сільської ради с. Яблуниця, північна сторона гори Микулинка на зимовий період з можливістю відвідувачам-туристам користуватися підйомником в оздоровчо-спортивних цілях та не чинити перешкод у користуванні бугельним підйомником БКД-300, належними їй спорудами в оздоровчих цілях та надати доступ до обслуговуючих нежитлових споруд - стартового будиночку та трьох альтанок.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту відмовлено.

Разом з тим, суд визнав за ОСОБА_4 право для обслуговування гірськолижного бугельного підйомника БКД-300, право користуватися земельними ділянками шириною шість метрів по всій довжині гірськолижного бугельного підйомника БКД-300, власником яких є ОСОБА_3, зобов'язав ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у доступі та обслуговуванні гірськолижного бугельного підйомника БКД-300 з посиланням на ст. 130 ЗК України та ч.1 ст. 137 ЦК України.

При цьому суди не звернули уваги, що ОСОБА_4 належить на праві власності гірськолижний бугельний підйомник КГД-300, що знаходиться в у с. Яблуниця Івано-Франківської області, на підставі договору купівлі-продажу від 7 листопада 2001 року, на даний час діяв Земельний кодекс від 1990 (561-12) року.

Згідно з ст. 30 ЗК України (1990 року) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об"єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і якщо інше не передбачено у договорі відчуження-будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється у порядку відведення.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2007 року встановлено, що у 1992 році кооперативом "Метелиця" продано МП "Злагода" вище зазначений підйомник, а у 1996 році останній продав його ОСОБА_6 У 2001 році ОСОБА_4 придбала цей підйомник у ОСОБА_6 Підйомник споруджений на земельних ділянках кількох землевласників. В договорах передачі канатно-бугельного підйомника від одних власників до інших є наявні протиріччя в частині порядку користування земельною ділянкою.

Цим же рішенням визнано нечинним рішення Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 13 липня 2004 року та від 30 вересня 2005 року щодо надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_4, площею 0,03 га під канатно-буксирувальну дорогу та затвердження цього проекту, передачу цієї земельної ділянки їй в оренду; визнано незаконним договір оренди земельної ділянки, площею 300 кв.м, укладений 19 жовтня 2005 року між Яблуницькою сільською радою та ОСОБА_4

Вирішуючи спір, суди не встановили на якій правовій підставі користувалися земельною ділянкою, на якій розміщений бугельний підйомник, що належить ОСОБА_4, попередні його власники та чи перейшло право користування земельною ділянкою до ОСОБА_4 на підставі ст. 30 ЗК України, якщо перейшло, то в якому розмірі.

Суди у порушення ч. 4 ст. 338 ЦПК України не взяли до уваги висновки та мотиви, викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 29 лютого 2012 року, з яких було скасовано рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 серпня 2010 року.

Порушення процесуального закону унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та є підставою для скасування судових рішень з передачею справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.