головуючого Дьоміної О.О., суддів: Амеліна В.І., Євтушенко О.І., Євграфової Є.П., Касьяна О.П., розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк "Львів" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, зустрічним позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк "Львів", ОСОБА_6 про припинення договору іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк "Львів", третя особа - ОСОБА_7, про припинення кредитного та іпотечного договорів, скасування заборон на відчуження нерухомого майна,

ПАТ АКБ "Львів" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На обґрунтування позовних вимог посилалось на ті обставини, що у забезпечення зобов'язання за кредитним договором позичальник за згодою співвласника будинковолодіння АДРЕСА_1, ОСОБА_7, яке знаходитсься за адресою: АДРЕСА_1, передав його в іпотеку банку. Так як боржник допустив прострочення кредитного зобов'язання, однак ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, то просив суд звернути стягнення на зазначений предмет іпотеки з урахування того, що основне зобов'язання не було припиненим унаслідок здійснення відповідачем ОСОБА_6 спадкування за заповітом.

ОСОБА_7 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ АКБ "Львів", ОСОБА_6, в якому просила визнати припиненим договір іпотеки від 26 березня 2007 року в частині 2/9 часток зазначеного вище предмету іпотеки, так як боргові зобов'язання за кредитним договором перейшли до ОСОБА_6, проте вона не погоджується забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ АКБ "Львів", в якому просила визнати припиненими кредитний договір ОСОБА_8 та договір іпотеки в частині 7/9 часток предмету іпотеки, а також скасувати заборону на відчуження предмету іпотеки, так як кредитор у визначенні ч. 2 ст. 1281 ЦК України строки не пред'явив свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2013 року в задоволенні позову ПАТ АКБ "Львів" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Позов ОСОБА_7 задоволено.

Визнано припиненим договір іпотеки № 1047 від 26 березня 2007 року в частині предмету іпотеки, що складає 2/9 частини будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_7 згідно із договором купівлі-продажу від 19 лютого 2007 року.

Позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Визнано припиненим договір іпотеки № 1047 від 26 березня 2007 року в частині предмету іпотеки, що складає 7/9 частини будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_7 згідно із договором купівлі-продажу від 19 лютого 2007 року, яка належала ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 08 грудня 2006 року Винниківською міською радою.

Скасовано заборону відчуження житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (позначений на плані літерою - А-2), що належав ОСОБА_8 та ОСОБА_7, внесену до Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна 26 березня 2007 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про стягнення судового збору.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 13 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов ПАТ АКБ "Львів" задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок по АДРЕСА_1 позначений на плані літерою А-2; господарську будівлю - позначену на плані літерою Б-1, огорожу - позначену на плані цифрами 1, 2; ворота - позначені цифрою 3; хвіртку - позначену цифрою 4; колодязь - позначений літерою "к"; замощення - позначене цифрою "І", переданий за договором іпотеки від 26 березня 2007 року (посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 1047) шляхом продажу на прилюдних торгах в порядку процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом), на стадії оцінки предмету іпотеки під час проведення виконавчих дій, для задоволення позовних вимог ПАТ АКБ "Львів" за кредитним договором № 2007S0080 від 26 березня 2007 року в сумі 67 246, 49 дол. США (еквівалент по офіційному курсу НБУ - 537 501, 19 грн).

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до ПАТ АКБ "Львів", ОСОБА_6 про припинення договору іпотеки № 1047 від 26 березня 2007 року з 23 червня 2008 року в частині 2/9 часток будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ПАТ АКБ "Львів" про визнання припинення кредитного договору № 2007S0080 від 26 березня 2007 року між ПАТ АКБ "Львів" та ОСОБА_8; припиненим договору іпотеки № 1047 від 26 березня 2007 року з 23 червня 2008 року в частині 7/9 часток будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та скасування заборони на відчуження цього житлового будинку відмовлено. Вирішено питання про стягнення судового збору.

24 квітня 2014 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_10 відхилено, рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

10 липня 2014 року ОСОБА_6 подала заяву про перегляд цієї ухвали з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявниця зазначає:

- ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2011 року у справі про задоволення спадкоємцями вимог кредитора, звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання недійсними кредитних договорів, договорів іпотеки, зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна, внесення до єдиного державного реєстру іпотек відомостей про виключення запису з реєстру, якою судові рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовів залишено без змін;

- ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2012 року у справі про визнання договору іпотеки недійсним, якою судові рішення судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову залишено без змін;

- ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2012 року у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, якою судові рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову залишено без змін;

- ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2012 року у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, якою судові рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову залишено без змін;

- ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2013 року у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, якою судові рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову залишено без змін;

- ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2014 року у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, якою судові рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову залишено без змін.

В обґрунтування заяви ОСОБА_6 посилається на ті обставини, що судом касаційної інстанції при вирішенні подібних спорів неоднаково застосована ст. 1281 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Перевіривши доводи заяви, зміст судових рішень, на які посилається заявник, та судового рішення, про перегляд якого подана заява, колегія суддів дійшла висновку, що у допуску справи до провадження Верховного Суду України потрібно відмовити з таких підстав.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах потрібно розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту судового рішення, про перегляд якого подана заява, вбачається, що воно ухвалено, зокрема, у спорі з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки, тоді як судові рішення суду касаційної інстанції від 14 листопада 2013 року, 12 грудня 2012 року, 14 червня 2012 року, 13 червня 2012 року, на які посилається заявник, як на приклад неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, ухвалені у спорах з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором, визнання договору іпотеки недійсним, що свідчить про те, що відносини, які склалися між сторонами у цих справах не є подібними, тому і неоднакове застосування ст. 1281 ЦК України в даному випадку відсутнє.

Крім того, зі змісту ухвали суду касаційної інстанції від 16 листопада 2011 року, на яку також посилається заявниця, як на приклад неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення спадкоємцями вимог кредиторів та звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки банк не пред'явив вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, у строки, встановлені ч. 2 ст. 1281 ЦК України, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Тоді як зі змісту ухвали суду касаційної інстанції, про перегляд якої подана заява, вбачається, що суд погодився з висновками апеляційного суду про задоволення позову та звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки відповідачка набула право власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, в порядку спадкування та набула статус іпотекодавця, іпотека не припинилась, а іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

При цьому судом не була застосована ст. 1281 ЦК України щодо строків пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців, тому в даному випадку неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень цієї статті, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, не відбулось.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені заявником доводи не містять ознаки, які згідно з вимогами статті 355 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення касаційної інстанції, а тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України потрібно відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк "Львів" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, зустрічним позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк "Львів", ОСОБА_6 про припинення договору іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк "Львів", третя особа - ОСОБА_7, про припинення кредитного та іпотечного договорів, скасування заборон на відчуження нерухомого майна, за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2014 року - відмовити.