Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Євтушенко О.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду

м. Львова від 28 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 5 червня 2014 року

в справі за позовом Львівського комунального підприємства "Під Зуброю" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 28 лютого 2014 року позовні вимоги Львівського комунального підприємства "Під Зуброю" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Львівського комунального підприємства "Під Зуброю" заборгованість за спожито теплову енергію в розмірі 5 145 грн 14 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 243 грн 60 коп.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 5 червня 2014 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28 лютого 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_1. Львівське комунальне підприємство "Під Зуброю" є виконувачем послуг по забезпеченню мешканців будинку по АДРЕСА_1 центральним опаленням. Відповідно до відомостей про нарахування та оплату за послуги, відповідачі заборгували за спожите центральне опалення 5 145 грн 14 коп за період з 1 вересня 2009 року по 31 січня 2014 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку стягнувши солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг, оскільки судами встановлено, що позивачем належним чином та у повному обсязі надавалися відповідачам послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої та холодної води, однак останні належним чином не виконували свого обов'язку з оплати вказаних послуг.

Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Доводи скаржника щодо пропуску позивачем строку позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки судами встановлено, що строк позовної давності переривався частковим погашенням боргу за спожиті житлово-комунальні послуги тому на момент звернення до суду строк не був пропущений.

Також не заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що на вказаний період заборгованості, а саме на частину цього періоду

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був неповнолітнім, оскільки, як встановлено судами, на момент звернення до суду ОСОБА_3 досяг повноліття.

Судові рішення першої та апеляційної інстанції, ухвалені у відповідності до вимог матеріального та процесуального права.

Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від

5 червня 2014 року, в справі за позовом Львівського комунального підприємства "Під Зуброю" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, відмовити.

Копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.