розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2013 року у справі за позовом прокурора м. Мукачева в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, ОСОБА_3, приватні нотаріуси Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_11, ОСОБА_12, державний нотаріус Мукачівської державної нотаріальної контори Гітик Ольга Василівна, комунальне підприємство "Мукачівське МБТІ та ЕО", міський відділ державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, договору іпотеки, виключення житлового будинку з акту опису й арешту майна,

У квітні 2010 року прокурор м. Мукачева звернувся до суду з вищевказаним позовом в інтересах малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в обґрунтування позову посилаючись на те, що 10 червня 2005 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_9 було укладено договір купівлі-продажу належного на праві власності ОСОБА_14 житлового будинку АДРЕСА_1.

21 вересня 2006 року ОСОБА_9 відчужив вказаний будинок на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_10 08 вересня 2007 року ОСОБА_10 відчужив спірний будинок на підставі договором купівлі-продажу ОСОБА_8 19 жовтня 2007 року ОСОБА_8 відчужла зазначений будинок на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_7

22 жовтня 2007 року на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 19 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_7 передав в іпотеку банку будинок АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що вказані договори порушують права неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на момент укладення договору купівлі-продажу від 10 червня 2005 року мали право користування спірним житловим будинком, оскільки всупереч вимогам ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", ст. ст. 17, 18 Закону України "Про охорону дитинства", ст. ст. 71, 224, 405 ЦК України, ст. ст. 177 СК України укладені без згоди органу опіки та піклування, та уточнивши позовні вимоги, просив визнати недійсними вищевказані договори купівлі-продажу та договір іпотеки, виключити спірний житловий будинок з акту опису й арешту майна.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 листопада 2012 року у позові відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 13 березня 2013 року рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 листопада 2012 року скасовано частково та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано недійсними договори купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1: від 10 червня 2005 року, укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_9, від 21 вересня 2006 року, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_10, від 08 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_8, від 19 жовтня 2007 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_7, та договір іпотеки від 22 жовтня 2007 року, укладений між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_7; застосовано наслідки недійсності правочинів, передбачені ч. 1 ст. 216 ЦК України. В решті рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подало касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2013 року рішення апеляційного суду Закарпатської області від 13 березня 2013 року скасовано та залишено в силі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 листопада 2012 року.

15 січня 2014 року ОСОБА_3 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2013 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за заявою ОСОБА_3 про перегляд судового рішення необхідно відмовити з таких підстав.

На підтвердження підстав неоднакового застосування судами норм матеріального права, а саме: ст. 177 СК України, ст. ст. 29, 71, 203, 215, 224 ЦК України, Закону України "Про іпотеку" (898-15) , Закону України "Про охорону дитинства" (2402-14) , Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" (2623-15) , заявник послався та додав копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2011 року, від 07 лютого 2012 року, від 01 жовтня 2012 року, від 03 жовтня 2012 року та постанову Верховного Суду України від 31 жовтня 2012 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику застосування статей 353 - 360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) судовими рішеннями, на які заявник посилається на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355, можуть бути рішення: - Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ; - Вищого адміністративного суду України; - Вищого господарського суду України; - Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалені як судом касаційної інстанції; - апеляційних судів загальної юрисдикції, як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року N 697-V (697-16) . Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним. Обов'язковою є умова, щоб цими рішеннями, які набрали законної сили, вирішено спір по суті, та в них судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права.

Постанова Верховного Суду України від 31 жовтня 2012 року, на яку заявник посилається як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, не відноситься до вищевказаного вичерпного переліку судових рішень та не є рішенням суду касаційної інстанції, яким вирішено спір по суті, а тому вона не може бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК (1618-15) України.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 6 постанови від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) "Про практику застосування статей 353 - 360 Цивільного процесуального кодексу України", заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстав, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК, може бути подана за сукупності таких умов: судом (судами) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права; справи стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; має місце ухвалення різних за змістом судових рішень судом (судами) касаційної інстанції. Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема: у різному тлумаченні судами змісту і сутності правових норм, що призвело до різних висновків про наявність чи відсутність суб'єктивних прав та обов'язків учасників відповідних правовідносин; у різному застосуванні правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням юридичної сили цих правових норм, а також їх дії у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; у різному визначенні предмета регулювання правових норм, зокрема застосуванні різних правових норм для регулювання одних і тих самих правовідносин або поширенні дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосуванні цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; у різному застосуванні правил аналогії права чи закону у подібних правовідносинах. Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту заяви та долучених до заяви судових рішень, зокрема, ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2011 року, від 07 лютого 2012 року, від 01 жовтня 2012 року та від 03 жовтня 2012 року, не вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки вищевказані рішення суду касаційної інстанції ухвалені у справах, де предмет спору, зміст позовних вимог не є тотожними та ухвалені у справах за різних встановлених судами фактичних обставин, тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом прокурора м. Мукачева в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, ОСОБА_3, приватні нотаріуси Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_11, ОСОБА_12, державний нотаріус Мукачівської державної нотаріальної контори Гітик Ольга Василівна, комунальне підприємство "Мукачівське МБТІ та ЕО", міський відділ державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, договору іпотеки, виключення житлового будинку з акту опису й арешту майна, за заявою ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2013 року відмовити.