розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Лебединської районної ради Сумської області, комунальної установи Лебединська центральна районна лікарня імені лікаря К.О. Зільберника про визнання незаконним рішення районної ради, зобов'язання поновити дію контракту, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 9 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 24 жовтня 2013 року,

У червні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 2 березня 2009 року між Лебединською районною радою та ним був укладений контракт про призначення його на посаду головного лікаря комунальної установи "Лебединська центральна районна лікарня ім. лікаря К.О. Зільберника" на термін 0 2 березня 2009 року по 2 березня 2015 року. Рішенням 25 сесії 6 скликання Лебединської районної ради від 10 червня 2013 року "Про подання прокуратури Лебединського району про усунення порушень вимог Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" (3206-17) було припинено дію цього контракту на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України. Указане рішення він вважає

незаконним і таким, що підлягає скасуванню, так як п. 2.5 контракту передбачено, що районна рада має право звільняти керівника у випадку порушень законодавства та умов контракту. Для припинення контракту на підставі п. 5.2 обов'язковою умовою повинно бути завдання лікарні збитків чи сплати лікарнею штрафів. Лікарня не понесла ніяких збитків та не сплачувала штрафів. Крім того, згідно із ч. 2 ст. 22 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" звільненню з посад підлягають тільки ті особи, які були притягнуті до кримінальної чи адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, а він від такої відповідальності був звільнений, тому не підпадає під дію цієї норми закону.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 9 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 24 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що звільнення позивача було проведено із дотриманням вимог п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Судами встановлено, що Лебединською районною радою ОСОБА_3 було призначено на посаду головного лікаря комунального управління Лебединська центральна районна лікарня ім.. К.О. Зільберника на підставі контракту, на термін з 2 березня 2009 року по 2 березня 2015 року. 14 вересня 2012 року в приміщенні лікарні ОСОБА_3 отримав від директора ТОВ "Водограй" ОСОБА_4 хабар у розмірі 3 500 грн., за укладання договору підряду на виконання ремонтних робіт.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 23 травня 2013 року скасовано вирок Лебединського районного суду від 22 березня 2013 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 368 КК України та постанову цього ж суду від

21 березня 2013 року, якою йому відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та звільнено позивача від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 368 КК України на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям, провадження у справі закрито.

7 червня 2013 року прокурор Лебединського району звернувся до Лебединської районної ради з поданням про усунення порушень вимог ст. 21 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції", в якому вимагав розглянути дане подання на сесії районної ради і припинити дії трудового контракту, укладеного між Лебединською районною радою та ОСОБА_3

Рішенням двадцять п'ятої сесії шостого скликання Лебединської районної ради від 10 червня 2013 року припинено дію трудового контракту, укладеного між Лебединською районною радою та ОСОБА_3 у зв'язку з порушенням законодавства (вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України), на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до ст. 21, п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови розірвання договору, в тому числі достроково, можуть встановлюватися угодою сторін. Підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Відповідно до умов п. п. 2.5 та 5.2 контракту, укладеного між Лебединською районною радою та ОСОБА_3 про призначення його на посаду головного лікаря комунального управління Лебединська районна лікарня К.О. Зільберника від 2 березня 2009 року, районна рада має право звільняти керівника у випадку порушень ним законодавства та умов контракту. Цей контракт припиняється, зокрема, у разі одноразового грубого порушення керівником законодавства, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки та з інших підстав, передбачених законодавством (а.с. 4-6).

У зв'язку із цим, Лебединська районна рада, скориставшись своїм правом, передбаченим п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та п.п. 2.5, 5.2 контракту, рішенням сесії припинила дію контракту від 2 березня 2009 року, укладеного між нею та ОСОБА_3

Отже, висновки судів про правомірність дій Лебединської районної ради щодо звільнення позивача з роботи ґрунтується на законі.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги відхилити.

Керуючись ч. 1 ст. 336, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 9 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 24 жовтня 2013 року залишити без змін.