розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, за касаційними скаргами ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Донецької області від 3 вересня 2013 року та ОСОБА_3 на рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого 2012 року, рішення апеляційного суду Донецької області від 3 вересня 2013 року,

У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом, просила стягнути з ОСОБА_4 на свою користь 1/2 частину грошових коштів, розміщених ним під час перебування у шлюбі на банківських рахунка в республіці Естонія, а також визнати за нею право власності на 1/2 частину об'єкта нерухомості по АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивувала тим, що з 29 вересня 1983 року до 30 січня 2004 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.

У 2011 році у квартирі, в якій сторони спільно проживали, вона знайшла документи про грошові вклади її колишнього чоловіка на рахунках у банках на території республіка Естонія на загальну суму 500 000 доларів США, які є спільною власністю подружжя та підлягають поділу. Крім того, за час перебування у шлюбі сторонами набуто у власність нерухоме майно по АДРЕСА_1, яке також підлягає поділу.

Ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 3 лютого 2012 року позовні вимоги про визнання права власності на Ѕ частину об'єкта нерухомості по АДРЕСА_1 залишено без розгляду.

Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого 2012 року в позові відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 3 вересня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову частково. Поновлено позивачу строк звернення до суду з позовом. Стягнуто з відповідача на користь позивача 136 912 грн 86 коп. в рахунок поділу коштів, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Додатковим рішенням апеляційного суду Донецької області від 13 вересня 2013 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення судів у справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про збільшення розміру стягнутих на її користь коштів.

Обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судами встановлено, що з 29 вересня 1983 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 10 грудня 2003 року шлюб між сторонами розірвано. 30 січня 2004 року розірвання шлюбу зареєстровано в органах РАЦС.

Як установлено апеляційним судом, за час перебування у шлюбі на ім'я ОСОБА_4 було відкрито рахунок НОМЕР_1 в Естонському філіалі банку Dansk Bank AS (колишньому AS "Sampo Pank", через який ОСОБА_4 здійснював повернення грошових коштів компанії "Portland Advertising Lid" (за договором позики № 13/єст-1 від 24 грудня 2001 року) та ОСОБА_5 (за договором поворотної фінансової допомоги від 15 листопада 2001 року).

4 березня 2003 року на зазначений банківський рахунок було зараховано 144 182,05 євро строкового депозиту.

Відповідно до ст. 44 КпШС України шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану.

Встановивши, що станом на 30 січня 2004 року на рахунку ОСОБА_4 НОМЕР_1 в Естонському філіалі банку Dansk Bank AS (колишньому AS "Sampo Pank" залишалось 25 939,49 євро строкового депозиту, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що зазначені кошти є спільно власністю подружжя, та стягнув Ѕ їх частину на користь ОСОБА_3

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги ОСОБА_4 про те, що грошові кошти в розмірі 25 939,49 євро не є спільною власністю подружжя і їх згодом було витрачено для погашення заборгованості перед компанією "Portland Advertising Lid" та ОСОБА_5, оскільки судом апеляційної інстанції було досліджено та оцінено виписку про рух грошових коштів на рахунку НОМЕР_1 в Естонському філіалі банку Dansk Bank AS (колишньому AS "Sampo Pank", встановлено, що зазначена сума грошових коштів рахувалась саме як строковий депозит.

З огляду на встановлені апеляційним судом обставини справи, не можна погодитись і з доводами касаційної скарги ОСОБА_3 про те, що загальна сума коштів, на яку вона має право, становить 5 835 549 грн. 54 коп.

Висновки апеляційного суду відповідають вимогам ст. 28 КпШС України, ст. 70 СК України та встановленим у справі обставинам.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 у частині стягнення з нього судових витрат у розмірі 2 569 грн 12 коп. не заслуговують на увагу, оскільки такі стягнуто додатковим рішенням апеляційного суду Донецької області від 13 вересня 2013 року, яке ним не оскаржується.

З огляду на викладене, ухвалене у справі рішення апеляційного суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційних скарг не спростовують його законності та обґрунтованості, зводяться до переоцінки доказів у справі, тому зазначене рішення необхідно залишити без змін відповідно до ст. 337 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ