Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дем'яносова М.В.,

суддів: Кафідової О.В.,

Коротуна В.М.,-

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 в особі його представника ОСОБА_5 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2013 року,

У квітні 2009 року публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором № 231115-CRED укладеним між сторонами 03 червня 2008 року, утворилася заборгованість, яка станом на 19 березня 2009 року складає 20 051 грн. 66 коп.

Оскільки ОСОБА_4 не виконав взяті на себе зобов'язання за договором кредиту, ПАТ КБ "ПриватБанк" просив стягнути вищевказану заборгованість у солідарному порядку з нього та ОСОБА_3, яка є поручителем за договором поруки № 231115-CRED від 03 червня 2008 року.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2013 року, позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення не передаючи справу на новий розгляд.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 травня 2013 року та ухвала апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2013 року ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх постановленні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в особі його представника ОСОБА_5 відхилити, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2013 року залишити без змін.