головуючого Дьоміної О.О., суддів: Коротуна В.М., Штелик С.П., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 13 листопада 2013 року,

У серпні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк (далі - ПАТ КБ) "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 26 лютого 2008 року між ним та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № NKN1G0000004748, згідно з яким остання отримала

75 тис. грн строком до 26 лютого 2015 року, зі сплатою 15 % річних за користування кредитом.

У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки від 26 лютого 2008 року, предметом якого була квартира АДРЕСА_1, належна останній на праві власності.

Позивач зазначав, що свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_4 належним чином не виконувала, у зв'язку із чим у неї виникла заборгованість перед банком, яка станом на 7 червня 2012 року складає

144 457 грн з урахуванням заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом, пені та штрафу.

Посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити позовні вимоги, звернувши стягнення на предмет іпотеки з укладенням усіх необхідних документів для здійснення його продажу, та виселити відповідача і зареєстрованих осіб із вищезазначеної квартири.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від

12 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

Вирішено питання про повернення судового збору.

Додатковим рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 19 вересня 2013 року в задоволенні позовних вимог

ПАТ КБ "ПриватБанк" про виселення ОСОБА_4 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають в АДРЕСА_1, відмовлено.

Вирішено питання про повернення судового збору.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 13 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції та додаткове рішення цього суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.

У рахунок погашення заборгованості у розмірі 128 097 грн 32 коп. за кредитним договором від 26 лютого 2008 року, укладеного між

ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4, звернено стягнення на однокімнатну квартиру загальною площею 35,1 кв. м, у тому числі житловою площею 19,50 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_4,

передану в іпотеку за договором від 26 лютого 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Новобузького районного нотаріального округу ОСОБА_5, та надано ПАТ КБ "ПриватБанк" право на продаж предмета іпотеки початковою вартістю 100 тис. грн шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

У задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" про виселення з житлового приміщення відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить змінити рішення апеляційного суду в частині стягнутої суми пені з 9 977 грн 65 коп. на

23 440 грн 41 коп., посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Як встановлено судами, між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № NKN1G0000004748 від 26 лютого 2008 року, згідно з яким остання отримала 75 тис. грн строком до 26 лютого 2015 року зі сплатою 15 % річних за користування кредитом.

У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір

№ NKN1G0000004748 від 26 лютого 2008 року, за яким остання передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1, належну їй на праві власності.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлено окремі самостійні зобов'язання, які передбачають обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу. Таким чином апеляційний суд правильно визначив суму пені у розмірі 9 977 грн 65 коп., виходячи з того, що початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Відповідно до вказаного судова колегія дійшла висновку, що судом вірно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" відхилити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 13 листопада 2013 року залишити без змін.