Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Дьоміної О.О.,

суддів: Коротуна В.М., Ступак О.В.,

Кафідової О.В., Штелик С.П.,

розглянувши цивільну справу за позовом прокурора Балаклавського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ОСОБА_3, треті особи: обслуговуючий кооператив "Дачно-будівельний кооператив "Горний-2", Державне підприємство "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство", про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з незаконного володіння на користь держави, за касаційною скаргою обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Горний-2" на заочне рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 12 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 17 жовтня 2013 року,

У жовтні 2010 року прокурор Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради звернувся до суду з указаним позовом, обгрунтовуючи вимоги тим, що відповідачу на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 29 березня 2010 року № 825-р видано державний акт серії ЯИ № 067175 від 06 травня 2010 року на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, для індивідуального дачного будівництва. Однак, вказаним розпорядженням - Севастопольської міської державної адміністрації передано Обслуговуючому кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Горний-2" земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, для індивідуального дачного будівництва. Рішень щодо передачі відповідачу земельної ділянки на яку видано державний акт, зазначеним розпорядженням не приймалося, заяв з цих питань відповідачем до адміністрації не подавалося. Також прокурор зазначав, що розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації зазначене у державному акті, як підстава набуття відповідачем права власності на земельну ділянку 20.08.2010 року опротестовано прокуратурою м. Севастополя, на підставі чого скасовано адміністрацією з підстав відсутності у неї компетенції на розпорядження землями у межах м. Севастополя.

Враховуючи вказане, позивач просив визнати недійсним виданий відповідачу державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1 м. Севастополі серії ЯИ № 067227, виданий головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 06 травня 2010 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301303; витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння відповідача зазначену земельну ділянку.

Заочним рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 12 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 17 жовтня 2013 року, позов прокурора було задоволено. Визнано недійсним виданий ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1, серії ЯИ № 067175, виданий Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 06 травня 2010 року, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301241. Витребувано на користь Севастопольської міської ради з незаконного володіння відповідача вказану земельну ділянку. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі обслуговуючий кооператив "Дачно-будівельний кооператив "Горний-2" просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 29 березня 2010 року № 825-р було видано державний акт серії ЯИ № 067175 від 27 квітня 2010 року на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8536300000:58:002:0667, площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, для індивідуального дачного будівництва (а.с. 7).

ОСОБА_3 з клопотанням про одержання безоплатно у власність земельної ділянки у встановленому законом порядку до відповідних органів не звертався, із заявою до СМДА про вибір місця розташування земельної ділянки звертався ОК "ДБК "Горний-2". Розпорядженням СМДА від 17 грудня 2009 року № 1051-р затверджені матеріали вибору земельної ділянки і надання дозволу на розробку проекту землеустрою саме ОК "ДБК "Горний-2".

Розпорядженням № 825-р від 29 березня 2010 року передано громадянам України - членам ОК "ДБК "Горний-2" у власність земельні ділянки загальною площею 17 га. (а.с.4).

Жодних розпоряджень уповноваженої установи щодо передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 0,1000 га не приймалось.

Відповідно до ст. 125, ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що земельна ділянка була надана ОСОБА_3 без вилучення її у встановленому законом порядку в постійного користувача - ДП "Севастопольське дослідне лісомисливське господарство", з клопотанням про одержання безоплатно у власність земельної ділянки у встановленому законом порядку до відповідних органів він не звертався.

З огляду на викладене суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правової підстави для набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку, а оскільки державний акт про право власності на землю виданий усупереч вимогам ст. ст. 116, 118 ЗК України, то така земельна ділянка незаконно вибула з державної власності.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Горний-2" відхилити.

Заочне рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 12 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 17 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.