розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" на заочне рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2013 року,

У березні 2013 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" звернулось до суду з позовом, у якому просило зобов'язати ОСОБА_3 допустити представників Джанкойського управління з експлуатації газового господарства "Кримгаз" в жиле приміщення, де він мешкає по АДРЕСА_1 Джанкойського району Автономної Республіки Крим, для відключення від системи газопостачання.

В обґрунтування своїх вимог посилалось на ті обставини, що 1 серпня 2000 року між сторонами був укладений договір з газопостачання, за умовами якого позивач надає ці послуги, а відповідач повинен оплачувати їх вартість.

Однак відповідач не виконує умов укладеного договору внаслідок чого станом на лютий 2011 року утворилась заборгованість, яку він не сплачує, у зв'язку з чим позивачем прийнято рішення про відключення відповідача від системи газопостачання.

11 січня 2013 року та 25 лютого 2013 року відповідач не допустив працівників позивача до свого житла для відключення від газопостачання, чим порушив Правила надання населенню послуг з газопостачання та умови укладеного договору, просило задовольни позов.

Заочним рішенням Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що нормами чинного законодавства не передбачено обов'язок споживача безперешкодно допустити працівника постачальника газу в житло для проведення робіт по відключенню від мережі газопостачання саме з причини неоплати споживачем у визначений договором строк цих послуг.

Проте погодитись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 213, 303 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим з виконанням усіх вимог цивільного судочинства, згідно із законом, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судами встановлено, що 1 серпня 2000 року між ОСОБА_3, який проживає АДРЕСА_1 та ПАТ "Кримгаз" укладено договір, за яким позивач зобов'язується надавати відповідачу послуги з газопостачання до його житла, а відповідач - своєчасно їх оплачувати.

Пунктами 2.1, 5.11, 25 договору передбачено, що позивач має право зупиняти подачу газу споживачу у разі порушення строків оплати за надані послуги по газопостачанню.

Споживач зобов'язаний безперешкодно допускати у свої домоволодіння та підсобні приміщення, де розташовані газові прилади, обладнання та лічильники газу представників позивача після пред'явлення ними відповідних посвідчень.

Споживач ознайомлений з вимогами Правил безпеки систем газопостачання та Правилами надання послуг з газопостачання.

Позивач вказує на те, що відповідач не здійснює у строки, передбачені договором, оплату за надані послуги з газопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість, тому постачання газу може бути припинено, однак відповідач не допускає працівників постачальника до свого житла для відключення газу, чим порушує умови договору та Правил надання населенню послуг з газопостачання, звернувся до суду з цим позовом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 6, 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246 (2246-99-п) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року № 476 (476-2004-п) ) газопостачання припиняється у разі порушення споживачем строків сплати за надані послуги з газопостачання, встановлених у пункті 17 цих Правил (плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк).

Пунктом 29 Правил визначено, що споживач зобов'язаний безперешкодно допустити працівника постачальника в житло для проведення відповідних робіт, зокрема для відключення газових приладів і пристроїв (п.п. 2 аб. 10)

Суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки обставинам справи і належним чином не перевірив законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, не врахував, що правилами передбачено обов'язок споживача безперешкодно допустити працівника постачальника в житло, зокрема для відключення газових приладів і пристроїв, а пославшись на те, що цей пункт правил не може бути застосований, постановив помилкову ухвалу про залишення рішення суду першої інстанції без змін з порушенням норм процесуального права.

Крім того, не перевірив, чи може бути підставою для відмови у задоволенні позову наявність іншого способу впливу на відповідача.

За таких обставин касаційну скаргу потрібно задовольнити частково, ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, як передбачено ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" задовольнити частково, ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.