розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", третя особа - ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2013 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 28 травня 2013 року,

У листопаді 2012 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулось до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування посилаючись на те, що 15 червня 2007 між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 11171024000, за умовами якого банк надав ОСОБА_3 споживчий кредит у розмірі 77 000 дол. CШA зі сплатою 13,5 % річних строком повернення до 15 червня 2017 року. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 15 червня 2007 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати перед банком за належне виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору. ОСОБА_3 належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим станом на 04 жовтня 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 107 761,79 дол. США, що еквівалентно 861 339 грн 99 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом - 70 345,55 дол. США, заборгованості з процентів за користування кредитом - 33 385,29 дол. США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості з процентів - 32 219 грн 39 коп., та яку банк просив стягнути солідарно з боржника та поручителя.

У січні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ "УкрСиббанк" та просила зобов'язати банк належно виконати умови кредитного договору, а саме: здійснити розрахунок заборгованості відповідно до умов договору. В обґрунтування вимог ОСОБА_3 посилалась на те, що п. 1.6 кредитного договору передбачено черговість спрямування коштів на погашення заборгованості за кредитом. ОСОБА_3 вважала, що при проведенні нею розрахунку за кредитним договором банк спрямовував кошти на погашення заборгованості з порушенням п. 1.6 кредитного договору, вказані помилки в подальшому привели до неправильного розрахунку зобов'язань за кредитним договором, тому заборгованість за вищевказаним кредитним договором, враховуючи черговість виконання зобов'язань, станом на 04 жовтня 2012 року становить 33 930 дол. США, з яких: 3065,89 дол. США - заборгованість з кредиту, 30 864,11 дол. США - заборгованість із процентів.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 травня 2013 року, у позові ПАТ "УкрСиббанк" та зустрічному позові відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду в частині відмови у позові ПАТ "УкрСиббанк" і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Судові рішення в частині відмови у зустрічному позові не оскаржуються, тому в силу ч. 1 ст. 335 ЦПК України не переглядаються.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судові рішення в повній мірі таким вимогам закону не відповідають.

Відмовляючи у позові ПАТ "УкрСиббанк" про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника та поручителя, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що банк належним чином не повідомив боржника та поручителя про заборгованість за кредитним договором, що передбачено кредитним договором та законом.

Однак з такими висновками судів погодитись не можна.

Судами встановлено, що 15 червня 2007 між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 11171024000, за умовами якого банк надав ОСОБА_3 споживчий кредит у розмірі 77 000 дол. CШA зі сплатою 13,5 % річних строком повернення до 15 червня 2017 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 15 червня 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 укладено договір поруки, згідно з яким поручитель зобов'язався відповідати перед банком за належне виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 554 ЦК України передбачено що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 12.1 кредитного договору сторони погодили, що настання обставин, передбачених п. п. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 8.4, 10.2, 10.14, цього договору та направлення банком на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.

Згідно з п. 12.2 кредитного договору повідомлення (вимога) банку направляється листом (цінний з описом та повідомленням про вручення) або доставляється кур'єром на адресу позичальника, що вказана у розділі 13 цього договору.

Судами також встановлено, що 07 квітня 2009 року ПАТ "УкрСиббанк" на адресу ОСОБА_3 направило повідомлення (вимогу) про наявність заборгованості за кредитним договором станом на 06 квітня 2009 року у розмірі 1738,30 дол. США та вимогу про дострокове повернення кредиту, нарахованих процентів та комісії у повному обсязі протягом 30 календарних днів від дати отримання вказаного повідомлення.

15 квітня 2009 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту та змінили кінцевий термін повернення кредиту до 15 червня 2017 року.

Згідно з п. 2.1 додаткової угоди № 2 до кредитного договору позичальник з дати підписання цієї додаткової угоди зобов'язується повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів у день сплати ануїтетного платежу. Розмір ануїтетного платежу складає 870 дол. США. День сплати ануїтетного платежу 15 число кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого позичальник зобов'язаний сплатити ануїтетний платіж. Розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов договору. Розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятися від розміру ануїтетного платежу, встановленого цим пунктом Договору, і буде складатися із суми фактичної заборгованості за кредитом, що залишилася після сплати позичальником всіх попередніх ануїтетних платежів.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосереднього до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на десятий робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 умов кредитного договору та додаткової угоди № 2 до нього станом на 04 жовтня 2012 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 107 761,79 дол. США, що еквівалентно 861 339 грн 99 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом - 70 345,55 дол. США, заборгованості з процентів за користування кредитом - 33 385,29 дол. США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості з процентів - 32 219 грн 39 коп.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 24 постанови від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" (v0005740-12) , при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Проте у порушення ст. ст. 213, 214 ЦПК України суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у позові ПАТ "УкрСиббанк", на вищезазначені положення закону уваги не звернув; вимоги позовної заяви належним чином не перевірив; залишив поза увагою те, що пред'явленням вимоги до боржника та поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до них позову, а боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; не з'ясував, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин

Апеляційний суд у порушення ст. ст. 303, 315 ЦПК України, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду, вказані порушення суду першої інстанції не усунув, доводи апеляційної скарги належним чином не перевірив та не спростував їх, тому передчасно дійшов висновку про залишення рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові ПАТ "УкрСиббанк" без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки допущенні судами порушення норм матеріального та процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду в частині позову ПАТ "УкрСиббанк" підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справах

Касаційну публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2013 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 28 травня 2013 року в частині позову публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" скасувати та в цій частині справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.