головуючого Макарчука М.А.,суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В.,Писаної Т.О.,Фаловської І.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Приватбанк" на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 17 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 23 липня 2013 року,

У березні 2013 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_6 кредитну заборгованість у розмірі 72 394 грн 56 коп., яка складається: 12 571 грн 45 коп. - основна сума заборгованості; 6219 грн 45 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 415 грн 53 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 49 502 грн 67 коп. - пеня; 250 грн 00 коп. - штраф; 3435 грн 46 коп. - штраф (процентна складова).

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 23 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 23 липня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитом у розмірі 12 571 грн 45коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 6 219 грн 45 коп.; заборгованість по комісії 415 грн 53 коп., а всього 19 206 грн 43 коп.

Вирішення питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні позову про стягнення пені у розмірі 49 502 грн 67 коп., штрафу - 250 грн 00 коп., штрафу - 3435 грн 46 коп. (процентна складова), відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

У касаційній скарзі позивач просить оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення неустойки - скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 212, 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення не у повній мірі відповідають вимогам закону.

Судами встановлено, що 03 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_6 укладено договір № LGB0NN00000247, згідно з яким банк надав відповідачу кредит у розмірі 15 000 грн 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Станом на 27 лютого 2013 року заборгованість за кредитом не погашена і складає 72 394 грн 56 коп., з них 12 571 грн 45 коп. - основна сума заборгованості; 6219 грн 45 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 415 грн 53 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 49 502 грн 67 коп. - пеня; 250 грн 00 коп. - штраф; 3435 грн 46 коп. - штраф (процентна складова).

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення неустойки суд першої інстанції виходив із того, із чим погодився і суд апеляційної інстанції, що відповідно до вимог ст. 258 ЦК України законом встановлена спеціальна позовна давність в один рік, відповідач заявив клопотання про застосування позовної давності.

Оскільки строк кредиту у три роки сплив 03 вересня 2011 року і позивач з вересня 2011 року вже знав про порушене право, а звернувся до суду із позовом тільки у березні 2013 року, суд відмов у задоволенні позову з підстав спливу позовної давності.

Суд апеляційної інстанції також вважав, що встановлення у кредитному договорі умова про збільшення позовної давності до п'яти років не відповідає вимогам ст. 258 ЦК України, якою встановлені спеціальні строки позовної давності в один рік.

Такі висновки судів є помилковими та такими, що здійснені з порушенням норм процесуального та матеріального права з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Таким чином висновки суду апеляційної інстанції в частині невідповідності умов договору про збільшення позовної давності вимогам закону до п'яти років є помилковими.

Крім того судами не було враховано, що кредитні кошти надавалися позичальнику строком до 02 вересня 2011 року, позивач звернувся із позовом до суду в межах трирічного строку позовної давності у березні 2013 року.

Відмовляючи у задоволенні позову суди не врахували, що право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. У разі пропущення строку неустойка може бути обрахована за останній рік невиконання основного зобов'язання, у межах строку позовної давності за основним зобов'язанням.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином суд не позбавлений права зменшити розмір неустойки у випадку, визначеним законом за заявою сторони.

При новому розгляді справи судам також необхідно перевірити правомірність застосування банком до позичальника штрафних санкцій за порушення умов договору та врахувати.

Так, відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки судами допущено порушення норм матеріального та процесуального права, судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Приватбанк" задовольнити частково.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 17 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 23 липня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені у розмірі 49502 грн 67 коп., штрафу - 250 грн 00 коп., штрафу - 3435 грн 46 коп. (процентна складова), у зв'язку з пропуском строку позовної давності скасувати.