розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я" про стягнення коштів та стягнення штрафних санкцій, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 3 квітня 2013 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 10 липня 2013 року,

У червні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ", ТОВ "Сузір'я", у якому просив стягнути з відповідачів солідарно 618 604 грн 80 коп. вартості закріплених вимірних одиниць об'єкта інвестування, 154 648 грн 48 коп. інфляційних втрат, 62 741 грн 78 коп. 3 % річних від простроченої суми та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог посилався на ті обставини, що 14 грудня 2007 року уклав з ПАТ "АКБ "Київ" договори про участь у фонді фінансування будівництва (далі - ФФБ), за якими об'єктом інвестування є квартира НОМЕР_1 загальною площею 67,33 кв. м та квартира НОМЕР_2 загальною площею 44,03 кв. м, що розташовані на другому поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1, загальною вартістю 292 414 грн 19 коп., в т.ч. ПДВ - 48 735 грн 70 коп. та 191 222 грн 29 коп., в т.ч. ПДВ - 31 870 грн 38 коп. відповідно, із плановим введенням в експлуатацію у червні 2008 року.

Забудовником відповідно до договору про організацію спорудження об'єкта будівництва від 20 квітня 2007 року, укладеного між відповідачами, є ТОВ "Сузір'я".

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором, сплатив 100 % вартості об'єкта будівництва, а відповідач своїх зобов'язань не виконав, оскільки об'єкт інвестування не закінчений будівництвом і в експлуатацію не введений у встановлений договором строк, тому на підставі умов договору він має право відмовитися від участі в ФФБ шляхом розірвання договору та одержання коштів у сумі, що відповідає вартості закріплених за ним вимірних одиниць об'єкта інвестування.

Однак вимога позивача про повернення коштів відповідачами не виконана в добровільному порядку, гроші не повернуті, том він просив задовольнити позов.

3 квітня 2013 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "АКБ "Київ" на користь позивача 618 604 грн 80 коп. загальної вартості закріплених вимірних одиниць об'єкта інвестування, 154 648 грн 48 коп. інфляційних втрат, 62 741 грн 78 коп. 3 % річних, 10 000 грн витрат на правову допомогу та 3 219 грн судового збору.

10 липня 2013 року рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовлено.

Виключено з резолютивної частини рішення висновок щодо поновлення ОСОБА_3 пропущеного строку позовної давності.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "АКБ "Київ", посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими і відповідальність за повернення коштів має нести ПАТ "АКБ "Київ", оскільки між ним та позивачем існували договірні відносини, а ТОВ "Сузір'я" виступило як забудовник і не мало прямих зобов'язань при поверненні коштів на користь позивача.

Оскільки ПАТ "АКБ "Київ" вчасно не виконало законної вимоги позивача, не перерахувало на розрахунковий рахунок суми коштів загальної вартості закріплених вимірних одиниць об'єкта інвестування, чим також прострочило виконання грошового зобов'язання, повинно сплатити позивачу вартість об'єкта інвестування, штрафні санкції за прострочення зобов'язання, інфляційні та 3 % річних від простроченої суми.

Проте погодитись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не можна на таких підставах.

Судами встановлено, що 14 грудня 2007 року між АКБ "Київ" та ОСОБА_3 було укладено договори про участь у Фонді фінансування будівництва за №07/2007 та № 08/2007, за якими об'єктом інвестування є квартира НОМЕР_1, загальною площею 67,33 кв. м та квартира НОМЕР_2 загальною площею 44,03 кв. м, що розташовані на другому поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1.

Загальна вартість об'єкта інвестування на момент підписання договору № 07/2007 становила 292 414,19 грн, в т.ч. ПДВ - 48735,70 грн. Загальна вартість об'єкта інвестування на момент підписання Договору № 08/2007 становила 191 222,29 грн., в т.ч. ПДВ - 31 870,38 грн.

Ці об'єкти інвестування ПАТ "АКБ "Київ" закріплює за позивачем відповідно до Правил Фонду фінансування будівництва (далі - ФФБ). Запланована дата введення об'єктів інвестування в експлуатацію - червень 2008 року.

Забудовником згідно з договором про організацію спорудження об'єкта будівництва від 20 квітня 2007 року, укладеного між ПАТ "АКБ "Київ" і ТОВ "Сузір'я", є ТОВ "Сузір'я".

Станом на 3 вересня 2008 року позивач оплатив 100 % вартості об'єктів інвестування та йому видано свідоцтво про участь у ФФБ, запланованою датою введення об'єкта в експлуатацію визначено 30 вересня 2008 року.

Оскільки об'єкт не було здано в експлуатацію до дати, вказаної в договорі, 17 грудня 2008 року позивач звернувся до ПАТ "АКБ "Київ" із заявою про вихід з ФФБ та розірвання вищевказаних договорів.

У цей же день між позивачем та банком було укладено додаткові угоди про розірвання договорів про участь у ФФБ, відповідно до умов яких договори розірвані з дати їх підписання, а ПАТ "АКБ "Київ" зобов'язався повернути позивачу кошти на умовах та в строки встановлені Правилами ФФБ та п.2.2.2. Договорів.

Відповідач не повернув позивачу кошти у визначений договором строк, тому позивач звернувся до суду з цим позовом.

Загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами визначено Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (978-15) , яким передбачений механізм розірвання договору про участь у ФФБ, вихід із нього та повернення коштів.

Вирішуючи спір та стягуючи з управителя - ПАТ "АКБ "Київ" на користь довірителя - позивача ОСОБА_3 вартість закріплених вимірних одиниць об'єкта інвестування, суди дійшли висновку, що за недотримання строків введення в експлуатацію об'єкта інвестування відповідальність повинен нести ПАТ "АКБ "Київ", оскільки саме між ним та позивачем існували договірні відносини,.

Разом із тим, відповідно до п. 3 ч. 16 ст. 11 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" управитель ФФБ при здійсненні управління ФФБ не несе відповідальності власним майном за виплату коштів довірителю ФФБ в разі його відмови від участі у ФФБ виду А, якщо управитель ФФБ дотримався встановлених Правилами ФФБ процедур щодо забезпечення можливості отримання довірителем коштів з ФФБ на вимогу довірителя.

Згідно з ч. 9 ст. 16 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" у разі зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво забудовник зобов'язаний на вимогу управителя ФФБ виду А повернути кошти на рахунок цього ФФБ для розрахунку з довірителям ФФБ виду А. За невиконання зобов'язання щодо перерахування коштів на рахунок ФФБ для проведення управителем розрахунку з довірителями ФФБ виду А забудовник несе відповідальність своїм майном.

Суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України на наведене уваги не звернув, не з'ясував, яка процедура повернення внесених на користь забудовників коштів, не встановив, за яких умов вони підлягають поверненню, не перевірив, чи вимагав ПАТ "АКБ "Київ" від забудовника перерахувати кошти для розрахунку з довірителем, а відтак не з'ясував, чи виконав він свої обов'язки та чи перерахував забудовник кошти управителю.

При цьому, вказавши, що спір про повернення коштів, внесених у рамках ФФБ, базується виключно на правовідносинах, що випливають з договору між довірителем (позивачем) і управителем (банком), суд не дав оцінки суті та істотним умовам цього договору і не врахував, які саме зобов'язання несе повірений за договором доручення (ст. 1000 ЦК України) у контексті положень ст. ст. 11, 16, 20 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

Не врахував, що кошти були перераховані будівельній організації, а відтак не з'ясував, чи були підстави для їх стягнення з банку, ухвалив передчасне рішення про задоволення позову.

З'ясування вказаних обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Апеляційний суд цих недоліків не усунув, залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Ураховуючи, що порушення судами норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, такі судові рішення потрібно скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, як передбачено ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" задовольнити частково, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 3 квітня 2013 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 10 липня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.