розглянувши у судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3 за участю заінтересованої особи - Олицької сільської ради Ківерцівського району Волинської області про встановлення факту належності громадянських прав, в тому числі права на землю, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 20 червня 2013 року,

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, у якій просив встановити факт належності йому прав, передбачених Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" (962-12) , в тому числі право на 6 га землі і право на присадибну ділянку площею 0,3 га, наданих йому при вступі в колгосп на території Олицької сільської ради Ківерцівського району Волинської області.

15 травня 2013 року рішенням Рівненського міського суду Рівненської області заяву задоволено частково. Встановлено факт належності заявнику прав, передбачених Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" (962-12) . У задоволенні інших вимог заяви відмовлено.

20 червня 2013 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області рішення суду першої інстанції скасовано та закрито провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з порушенням правил підсудності.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до цього суду для продовження розгляду, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заява ОСОБА_3 не може розглядатися в порядку окремого провадження, а підлягає розгляду в порядку позовного провадження за місцезнаходженням майна.

Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки це не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить вимогам процесуального права.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області за місцем свого проживання із заявою про встановлення факту належності йому прав на майно як реабілітованому.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Постановляючи ухвалу суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки обставинам справи та встановивши, що справа підлягає розгляду в порядку позовного провадження, постановив ухвалу про закриття провадження у справі, тоді як законом передбачено залишення заяви без розгляду.

За таких обставин, ухвалу апеляційного суду потрібно скасувати та передати справу до цього суду на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 20 червня 2013 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.