розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації, за касаційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 червня 2013 року,

У березні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації.

Зазначав, що 24 травня 2012 року між ним і ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 було укладено договір позики, за умовами якого він передав позичальникам у власність валютні цінності у вигляді та в натурі на суму 35 400 доларів США строком до 24 листопада 2012 року, а позичальники зобов'язались повернути вказані валютні цінності у строк і на умовах, установлених указаним договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором позики 24 травня 2012 року між ним і ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (іпотекодавці) було укладено договір іпотеки, за яким іпотекодавці передали йому в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцям на праві спільної сумісної власності.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань за вказаним договором позики 30 листопада 2012 року приватним нотаріусом було передано відповідачам його вимогу про виконання порушеного зобов'язання не менш ніж у 30-денний термін та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання ними цієї вимоги.

16 січня 2013 року приватним нотаріусом передано відповідачам його вимогу про намір продати предмет іпотеки, та надання 30-денного терміну для його купівлі чи відмови від реалізації права переважної купівлі предмету іпотеки.

Посилаючись на те, що 13 лютого 2012 року ним було надіслано відповідачам вимогу про звільнення спірної квартири, проте у добровільному порядку звільнити квартиру вони відмовляються, у процесі розгляду справи уточнивши позовні вимоги, просив звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом визнання за ним права власності на цю квартиру у рахунок погашення заборгованості у розмірі 75 048 доларів США; виселити ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з указаної квартири та визнати їх такими, що втратили право користування цією квартирою й зняти їх з реєстраційного обліку за зазначеною адресою.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26 червня 2013 року, позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено: звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 24 травня 2012 року, визнано за ОСОБА_6 право власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 в рахунок заборгованості в розмірі 75 048 доларів США, що еквівалентно 599 633 грн 52 коп., за договором позики від 24 травня 2012 року, виселено ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з указаної квартири, визнано їх такими, що втратили право користування цією квартирою та знято їх з реєстраційного обліку за зазначеною адресою; стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 642 грн 36 коп. судового збору в рівних частинах по 214 грн 12 коп. з кожного.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 порушують питання про скасування рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2013 року та ухвали апеляційного суду Харківської області від 26 червня 2013 року та направлення справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

З матеріалів справи вбачається, що справа розглядалась апеляційним судом за відсутності відповідачів: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Проте доказів того, що вони були належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлені про час і місце розгляду справи немає, оскільки у справі відсутні будь-які розписки про одержання відповідачами судових повісток або відомостей про відмову в їх отриманні.

Розглянувши справу за відсутності ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, апеляційний суд позбавив їх конституційного права на участь у судовому засіданні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки доводам ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з точки зору дотримання їхніх прав на доступ до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За таких обставин, ураховуючи, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням процесуальних норм права, вона підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ