розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до державного підприємства "Черкаське будівельно-монтажне управління" про виплату заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 27 серпня 2012 року, -

У травні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду із указаним позовом до державного підприємства "Черкаське будівельно-монтажне управління" (далі - ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління"), посилаючись на те, що 29 березня 2007 року її прийнято на посаду головного бухгалтера ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління". 31 грудня 2010 року звільнена з роботи за угодою сторін. У порушення вимог ст. 116 КЗпП України у день звільнення розрахунок з нею проведено не було. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 жовтня 2011 року із відповідача на її користь стягнуто 83 317, 91 грн заборгованості із заробітної плати та грошової компенсації за невикористану відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 34 807, 84 грн та 5 000 грн у відшкодування моральної шкоди. У порядку виконання указаного рішення усі належні їй суми підприємством не виплачено.

Уточнивши вимоги, ОСОБА_3 просила стягнути із відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку за вирахуванням суми, стягнутої рішенням від 27 жовтня 2011 року, витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн. Крім того, просила стягнути на її користь 5 000 грн у відшкодування моральної шкоди та індексацію і компенсацію заробітної плати у зв'язку із порушенням терміну її виплати.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 червня 2012 року позов задоволено частково. Зобов'язано ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління" нарахувати та виплатити індексацію сум, присуджених рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 жовтня 2011 року, станом на день розрахунку. В іншій частині вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 27 серпня 2012 року рішення суду першої інстанції змінено, у позові про нарахування та виплату індексації сум, присуджених рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 жовтня 2011 року, станом на день розрахунку відмовлено. В іншій частині рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 червня 2012 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалені у справі судові рішення указаним вимогам закону не відповідають.

Встановлено, що 29 березня 2007 року ОСОБА_3 прийнято на посаду головного бухгалтера ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління". 31 грудня 2010 року звільнено з роботи за угодою сторін.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 жовтня 2011 року із ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління" на користь ОСОБА_3 стягнуто 83 317, 91 грн заборгованості із заробітної плати та грошової компенсації за невикористану відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 34 807, 84 грн та 5 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції (у справі, яка переглядається) у частині стягнення індексації невиплачених за рішенням суду від 27 жовтня 2011 року сум та відмовляючи у цій частині позову, апеляційний суд виходив із того, що індексація грошових доходів за своєю природою є санкцією за винні дії власника або уповноваженого ним органу у сфері оплати праці, яка не застосовується протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 21 лютого 2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на майно боржника.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 9 листопада 2011 року затверджено мирову угоду між ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління" та головою комітету кредиторів. За умовами мирової угоди заборгованість перед ОСОБА_3 у розмірі 130 788, 54 грн ввійшла до вимог другої черги з кінцевим строком погашення до 1 травня 2012 року. Провадження у справі про банкрутство ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління" припинено.

За положеннями ч. ч. 4, 7 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загально-обов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів.

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Положення наведених норм закону апеляційний суд не врахував та не звернув уваги на ті обставини, що мораторій на задоволення вимог кредиторів припинив свою дію 9 листопада 2011 року до звернення позивачки до суду 29 травня 2012 року.

Крім того, у трудових правовідносинах такі поняття, як зобов'язання, неустойка чи інша санкція за невиконання зобов'язання не застосовуються. Такі терміни використовуються у низці статей Цивільного (435-15) та Господарського кодексів України (436-15) .

За ст. 1 Закону України "Про індексацією грошових доходів населення" (далі - Закон) індексацією грошових доходів населення є встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними

в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника (ч. 1 ст. 2 Закону).

Підстави для проведення індексації визначені у ст. 4 Закону. Так, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється у розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

При цьому наведені нормативні положення не містять будь-якого виключення для проведення індексації заробітної плати залежно від порядку її виплати - добровільному чи судовому.

Крім того, відповідно до роз'яснень, викладених у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (v0013700-99) , у справах, пов'язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв'язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що індексація заробітної плати провадиться згідно зі ст. 33 Закону України "Про оплату праці" в період між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно до Закону "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) і тих положень Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 року № 663 (663-98-п) , котрі йому відповідають, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив 105 відсотків (величину порога індексації).

За наявності зазначених умов у тому ж порядку індексації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення.

Зміст наведених норм свідчить про те, що за своєю правовою природою індексація заробітної плати не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це коригування грошових доходів, пов'язане зі зменшенням їх вартості в умовах подорожчання споживчих товарів і послуг. Наявність або відсутність підстав для проведення індексації 83 317, 91 грн суми заробітної плати та грошової компенсації за невикористану відпустку у справі не перевірено.

При цьому варто враховувати, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не вважається заробітною платою та індексації не підлягає.

Статтями 74- 76 ЦПК України визначено обов'язок суду щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про місце, день і час судового розгляду справи. Разом з тим, будь-яких доказів належного повідомлення позивачки про розгляд справи у апеляційному суді матеріали справи не містять.

Не відповідає вимогам процесуального закону й рішення, ухвалене судом першої інстанції.

Суд касаційної інстанції при перевірці законності судового рішення не обмежений доводами касаційної скарги згідно з ч. 3 ст. 335 ЦПК у разі, якщо буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

При перевірці законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції було виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, тому колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі касаційної скарги.

За вимогами до змісту судового рішення, визначеними ст. 215 ЦПК України, суд має зазначити мотиви, з яких він вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 6, 26 постанови пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (v0013700-99) , задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню, а також зазначити в рішенні про негайне його виконання в частині стягнення заробітної плати не більше ніж за один місяць.

Задовольнивши позов у частині нарахування та виплати індексації, рішення у цій частині із посиланням на правову підставу такого нарахування суд першої інстанції не обґрунтував, розрахунків щодо визначення суми індексації не навів.

Крім того, суд першої інстанції розглядав справу у межах вимог, які було зменшено у судовому засіданні, про що зазначено у рішенні. Разом з тим, указані уточнення позову відсутні у матеріалах справи. Таким чином, обсяг позовних вимог підлягає перевірці.

Враховуючи те, що внаслідок неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, істотні за значенням обставини справи не встановлені, ухвалені судові рішення підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції згідно ст. 338 ЦПК України.