головуючого Дьоміної О.О., суддів: Дем'яносова М.В., Коротуна В.М., Касьяна О.П., Попович О.В., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус", ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" - Бочкаря Романа Віталійовича на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2013 року,

У червні 2009 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитними договорами, посилаючись на те, що 07 лютого 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_6 укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 35 тис. доларів США, та 20 травня 2008 року також укладений кредитний договір, відповідно до якого позивач надав позичальнику кредитні кошти в сумі 150 тис. доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитними договорами 07 лютого 2008 року, 20 травня 2008 року та 12 січня 2009 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ТОВ "УФА "Верус" укладені договори поруки, відповідно до яких поручителі в солідарному порядку відповідають за невиконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами.

Внаслідок невиконання ОСОБА_6 своїх зобов'язань за кредитним договором від 20 травня 2008 року утворилась заборгованість у сумі

161 590,30 доларів США та за кредитним договором від 07 лютого 2008 року заборгованість у сумі 39 217,83 доларів США, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2011 року позов задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 07 лютого 2008 року в сумі 312 671,99 грн., з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором від 20 травня 2008 року в сумі 1 288 310,98 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 червня

2013 року рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_8 скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_8 та ухвалити нове, яким задовольнити позов в цій частині, посилаючись на те, що при ухваленні рішення судом було взято до уваги доказ, який не досліджувався у суді першої інстанції, що призвело до порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що в порушення умов кредитних договорів та чинного законодавства відповідач ОСОБА_6 належним чином свої зобов'язання не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачів, як солідарних боржників.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_8, апеляційний суд виходив з встановлених вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від

21 травня 2013 року обставин про те, що договір поруки № 2008-ПМ/8-1 відповідач не підписувала та від її імені підпис виконала ОСОБА_5, яка визнана винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, і кримінальну справу відносно неї припинено на підставі ч. 1 п. 8 ст. 6 КПК України.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 лютого 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_6 укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 35 тис. доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом, з кінцевим строком повернення до 07 лютого 2023 року.

20 травня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_6 укладений кредитний договір, відповідно до якого позивач надав позичальнику кредитні кошти в сумі 150 тис. доларів США зі сплатою 18 % річних, з кінцевим строком повернення до 20 травня 2018 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитними договорами 07 лютого 2008 року та 20 травня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 укладені договори поруки, відповідно до яких поручителі взяли на себе зобов'язання нести повну майнову відповідальність, в солідарному порядку, у разі невиконання позичальником зобов'язань за договорами.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 12 січня

2009 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "УФА "Верус" укладений договір поруки та додаток № 1 до нього, відповідно до яких товариство взяло на себе зобов'язання нести відповідальність перед банком у разі невиконання позичальником зобов'язань за укладеними кредитними договорами в розмірі 200,00 грн, за кожним договором окремо.

У зв'язку з тим, що позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за укладеними договорами, станом на 15 травня 2009 року утворилась заборгованість, а саме: за кредитним договором від 07 лютого

2008 року в розмірі 39 217,83 доларів США та за кредитним договором від

20 травня 2008 року в розмірі 161 590,30 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 2 цієї статті апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. 303 ЦПК України послався на вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, однак не врахував, що він постановлений судом після прийняття рішення судом першої інстанції.

Крім того, не перевірив законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції та ухвалив помилкове рішення з порушенням норм процесуального права.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" - Бочкаря Романа Віталійовича задовольнити частково.