головуючого Дьоміної О.О. суддів:Коротуна В.М.,Мазур Л.М., Парінової І.К.,Штелик С.П.,розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю,

У вересні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з січня по 15 жовтня 2001 року вона проживала із ОСОБА_7 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. 08 травня 2001 року вони за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_1. Враховуючи викладене, просила встановити факт спільного проживання з відповідачем без реєстрації шлюбу у період з січня по 15 жовтня 2001 року та визнати за нею право власності на Ѕ частини зазначеної квартири.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25 лютого 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 28 травня 2013 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25 лютого 2013 року скасовано. Позов задоволено частково. Визнано квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_7 та ОСОБА_6, як придбану внаслідок їх спільної праці як членів сім'ї. Визнано за ОСОБА_6 право власності на указану Ѕ частини квартири. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_7 задоволено. Рішення апеляційного суду Полтавської області від 28 травня 2013 року скасовано, рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25 лютого 2013 року залишено в силі.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_6 про перегляд зазначеної ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, зокрема, статті 17 Закону України "Про власність".

Згідно зі статтею 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції вказаних норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 лютого 2013 року в справі № 6-46884св12 про встановлення факту сумісного проживання та визнання права власності.

Відповідно до пункту 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) "Про судову практику застосування статей 353 - 360 ЦПК України" постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, при цьому не відбувається застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України (1618-15) і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 355 ЦПК України.

Зі змісту доданої ухвали вбачається, що касаційним судом скасовані рішення судів попередніх інстанцій і передано справу на новий судовий розгляд, тобто остаточного вирішення спору судом касаційної інстанції не відбулося, а тому на зазначену ухвалу не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України.

Також, як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції вказаних норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 липня 2013 року в справі № 6-21421св13 про встановлення факту сумісного проживання, поділ сумісно набутого майна та на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2012 року в справі № 6-40117св11 про визнання права власності на частину житлового будинку та визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) "Про судову практику застосування статей 353 - 360 ЦПК України" неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає зокрема: у різному тлумаченні судами змісту і сутності правових норм, що призвело до різних висновків про наявність чи відсутність суб'єктивних прав та обов'язків учасників відповідних правовідносин; у різному застосуванні правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням юридичної сили цих правових норм, а також їх дії у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; у різному визначенні предмета регулювання правових норм, зокрема застосуванні різних правових норм для регулювання одних і тих самих правовідносин або поширенні дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосуванні цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; у різному застосуванні правил аналогії права чи закону у подібних правовідносинах.

Із змісту заяви та долучених до заяви копій судових рішень, на які здійснюється посилання як на приклад неоднакового застосування норм матеріального права судом касаційної інстанції, не вбачається неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема, судові рішення ухвалені у справах, в яких підстави позову та зміст позовних вимог не є тотожним, та в справах за різних встановлених судами фактичних обставин.

З наведеного вбачається, що неоднакове застування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у побідних правовідносинах відсутнє, тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись статтями 355, 359 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

У допуску справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю, за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2013 року до провадження Верховного Суду України відмовити.