розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля", третя особа - відділ Держземагенства у Теплицькому районі, про визнання договору оренди землі недійсним, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (далі - ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля") на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 11 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 вересня 2013 року,

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 1 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Теплицькому секторі ДЗК Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК". При отриманні примірника договору ним було виявлено, що в договорі відсутні істотні умови, а саме: не зазначені діючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; не передбачено умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки; відсутня інформація про об'єкт оренди, зокрема не зазначений кадастровий номер земельної ділянки. Крім цього, в акті прийому-передачі не вказаний договір оренди, за яким передався об'єкт оренди та дата його передачі.

Посилаючись на те, що в договорі оренди відсутні істотні умови, передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", ОСОБА_1 просив визнати договір оренди земельної ділянки недійсним.

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 11 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 13 вересня 2013 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 1 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля", зареєстрований 24 грудня 2010 року в Теплицькому відділі ДП "Центр ДЗК" за № 041005900331.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій вірно визначилися з характером спірних правовідносин і дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля". При цьому суди правильно виходили з того, що відсутність усіх істотних умов договору оренди землі і, зокрема, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, є підставою для визнання такого договору недійсним.

Такі висновки судів також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 4 квітня 2012 року (справа №6-21цс12) та від 18 липня 2012 року (№6-77цс12). Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень.

Керуючись ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" відхилити.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 11 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 вересня 2013 року залишити без змін.