Суддів:Ізмайлової Т. Л., Мостової Г.І., Наумчука М.І., Остапчука Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Андріївський", третя особа - Відділ Держземагенства України у Хорольському районі Полтавської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, за касаційною скаргою Відділу Держземагенства у Хорольському районі Полтавської області на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 17 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 23 липня 2013 року,-

У лютому 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до СВК "Андріївський", про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Вимоги за позовом обґрунтовував тим, що 05 грудня 2008 року між ним та СВК "Андріївський" був укладений договір оренди землі. Позивач вважає, що при його укладенні не було досягнуто всіх істотних умов договору, передбачених ст. 15 Закону України "Про оренду землі", а саме не зазначено такі істотні умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 17 червня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 23 липня 2013 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 05 грудня 2008 року між ОСОБА_5 та СВК "Андріївський" Хорольського району Полтавської області, зареєстрований 12 липня 2011 року у відділі Держкомзему у Хорольському районі за № 532480004001522 про передачу в оренду земельної ділянки площею 3,90 га, яка знаходиться в с. Андріївка Хорольського району Полтавської області, що належить ОСОБА_5 на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії РЗ № 649528. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі заявник просить зазначені рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суду, виходив із того, що договір оренди від 05 грудня 2008 року укладений між ОСОБА_5 та СВК "Андріївський" повинен бути визнаний недійсним, оскільки не містить всіх істотних умов, передбачених ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Зазначені висновки судів відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права, які правильно застосовані.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 грудня 2008 року між ОСОБА_5 та СВК "Андріївський" укладено договір оренди земельної ділянки.

Акт прийомки-передачі земельної ділянки сторони підписали 05 грудня 2008 року.

Договір зареєстровано у Хорольському районному відділі Полтавської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру 12 липня 2011 року.

На час виникнення спірних правовідносин був чинним Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 (2073-98-п) , яким передбачено, що державна реєстрація договорів оренди земельної ділянки є певною процедурою, яка займає визначений проміжок часу. Тобто підписання договору оренди та його державна реєстрація можуть не збігатися у часі.

За таких обставин, до спірних правовідносин необхідно застосовувати закон, що діяв на час укладення договору, оскільки своїм підписом сторони узгодили істотні умови договору відповідно до закону, чинного на час його підписання.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України (в редакція чинній на момент виникнення спірних правовідносин), істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної

ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та

відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в договорі оренди від 05 грудня 2008 року, укладеного між ОСОБА_5 та СВК "Андріївський" відсутня одна із істотних умов, передбачена ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", а саме: умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що є підставою для визнання цього договору недійсним.

Висновок суду апеляційної інстанції відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Фактичні обставини встановлені судом повно та об'єктивно, підтверджуються матеріалами справи, які містять належні докази того, що в договорі оренди земельної ділянки відсутні істотні умови передбачені ст. 15 Закону України "Про оренду землі". Вказаним обставинам та наданих відповідачем доказам судом апеляційної інстанції наданий належний правовий аналіз, що обґрунтовано відображено в мотивувальній частині оскаржуваного заявником судового рішення.

Таким чином, рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 337 ЦПК України є підставою для відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 336, 337, 344 ЦПК України, Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу Відділу Держземагенства у Хорольському районі Полтавської області відхилити.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 17 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 23 липня 2013 року залишити без змін.