розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Саратської селищної ради Одеської області, Саратського районного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд", третя особа - Саратське БТІ та РОН, про визнання рішення незаконним, свідоцтва про право власності на квартиру недійсним, визнання права власності,

за зустрічним позовом Саратського районного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" до ОСОБА_3, треті особи: Саратська селищна рада Одеської області, Саратське БТІ та РОН, про усунення перешкод у здійсненні права власника шляхом виселення,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Одеської області від 3 липня 2013 року

та касаційною скаргою Саратського районного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" на рішення Саратського районного суду Одеської області від 25 березня 2013 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 3 липня 2013 року

У січні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Саратської селищної ради Одеської області, Саратського районного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд", третя особа - Саратське БТІ та РОН, про визнання рішення незаконним, свідоцтва про право власності на квартиру недійсним, визнання права власності.

Посилалася на те, що у жовтні 1997 року за домовленістю між керівником Саратського РЕМ та керівником Саратського районного будівельно-монтажного обєднання "Райагробуд" вона з сином вселилася у квартиру АДРЕСА_1 де вони зареєстровані та мешкають. Починаючи з 1994 року мешканці даного будинку, в якому є 16 окремих квартир, стали подавати заяви про приватизацію житла. Згодом позивачка також звернулася до Саратської селищної ради з заявою про надання у власність квартири № 1 шляхом приватизації. Однак Саратським селищним головою їй було відмовлено в приватизації з причин, що квартира, в якій вона проживає, перебуває на балансі Саратського "Райагробуд", а не на балансі Саратської селищної ради.

Позивачка вважала рішення Саратської селищної ради № 240 від 24 вересня 2009 року незаконним, оскільки Саратський "Райагробуд", який у 1992 році збудував вищезазначений будинок, було ліквідовано. Саратський "Райагробуд", якому було видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру, було засновано у 2007 році приватним підприємством "Будівель- монтаж-Ташир", який не є правонаступником колишнього "Райагробуд".

З зазначених підстав, ОСОБА_3 просила визнати рішення Саратської селищної ради незаконним; свідоцтво про право власності на квартиру № 1 від 9 жовтня 2009 року, зареєстроване Саратським БТІ та РОН 21 жовтня 2009 року - недійсним. У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 мешкає у вказаній квартирі більше п'ятнадцяти років, просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1

Саратське районне будівельно-монтажне об'єднання "Райагробуд" звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в здійсненні прав власника шляхом виселення.

Посилалося на те, що Саратське районне будівельно-монтажне об'єднання "Райагробуд" побудувало та здало в експлуатацію у 1992 році гуртожиток (будівля АДРЕСА_1) на 50 місць - 16 окремих квартир. З моменту здачі вказаного нерухомого майна в експлуатацію він є його власником. Позивач зазначав, що ОСОБА_3 проживає у квартирі № 1 гуртожитка незаконно, оскільки житлова площа у гуртожитку надається спеціальним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, чи органу кооперативної або іншої громадської організації та профспілковим комітетом. Таке рішення адміністрацією Саратського районного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" або його профспілковим комітетом не приймалося, оскільки ОСОБА_3, та члени її сім'ї на підприємстві не працювали.

Рішенням Саратської селищної ради № 240 від 24 вересня 2009 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 було визнано за Саратським "Райагробуд". 9 жовтня 2009 року за підписом голови Саратської селищної ради, Саратському "Райагробуд" було видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру, а 21 жовтня 2009 року свідоцтво було зареєстровано Саратським БТІ та РОН.

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 25 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Саратської селищної ради Одеської області, Саратського районного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" про визнання рішення незаконним, свідоцтва про право власності на квартиру недійсним, визнання права власності задоволено. Визнано рішення виконавчого комітету Саратської селищної ради Одеської області № 240 від 24 вересня 2009 року "Про оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Саратським районним будівельно-монтажним об'єднанням "Райагробуд" - незаконним. Визнано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 9 жовтня 2009 року, видане Саратському районному будівельно-монтажному об'єднанню "Райагробуд", - недійсним. Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1. У задоволенні зустрічних позовних вимог Саратського районного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власника шляхом виселення відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 3 липня 2013 року рішення Саратського районного суду Одеської області від 25 березня 2013 року скасовано частково. У частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Саратської селищної ради Одеської області, Саратського районного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" про визнання рішення виконавчого комітету Саратської селищної ради Одеської області № 240 від 24 вересня 2009 року "Про оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Саратським районним будівельно-монтажним об'єднанням "Райагробуд" незаконним, визнання права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 - відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду Одеської області від 3 липня 2013 року та залишити в силі рішення Саратського районного суду Одеської області від 25 березня 2013 року, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі директор Саратського районного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" - Багдасарян Г.М. просить скасувати рішення Саратського районного суду Одеської області від 25 березня 2013 року в частині відмови в здійсненні перешкод в праві власності щодо квартири АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідача з членами сім'ї без надання нового житла, а також рішення апеляційного суду Одеської області від 3 липня 2013 року в цій частині, та задовольнити позовні вимоги Саратського районного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд", мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що актом прийняття до експлуатації державною приймальною комісією завершеного будівництва об'єкту від 31 липня 1992 року прийнято в експлуатацію гуртожиток на 50 місць побудований підрядчиком - Саратський "Райагробуд" для підрядчика, розташований в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.35-36 ).

Згідно з реєстраційним посвідчення БТІ та РОН, будівля по АДРЕСА_1 зареєстроване за Саратським районним будівельно-монтажним об'єднанням "Райагробуд" (т.1 а.с.153), будівля гуртожитку перебуває на балансі Саратського "Райагробуд", що підтверджується довідкою (т.1 а.с.7).

Відповідно до інформаційної довідки Саратського БТІ та РОН, квартири АДРЕСА_1 перебувають у власності громадян (т.1 а.с.8).

21 листопада 1997 року місце проживання ОСОБА_3 було зареєстроване за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується штампом реєстрації в паспорті позивачки (а.с.5).

Відповідно до копії Статуту Саратського районного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" від 15 березня 2007 року, зареєстрованого 6 квітня 2007 року (на цей час статут є чинним), засновником Саратського "Райагробуд" є приватне підприємство "Будівель-Монтаж-Ташир", місцезнаходження якого є Одеська область Тарутинський район, село Ярове, вулиця Тимошенко, 86 (т. 2 а.с. 153-162).

Пунктом 6.2 Статуту передбачено, що "Райагробуд" є власником майна, переданого йому засновниками та учасниками у власність, продукції виробленої "Райагробудом" в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах незаборонених законом.

Цим Статутом не визначено, що юридична особа Саратський "Райагробуд" є правонаступником Саратського "Райагробуд", який діяв до 2006 року.

Рішенням виконавчого комітету Саратської селищної ради Одеської області від 24 вересня 2009 року № 240 за Саратським районним будівельно-монтажним об'єднанням "Райагробуд" визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.9).

9 жовтня 2009 року Саратському районному будівельно-монтажному об'єднанню "Райагробуд" видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, свідоцтво зареєстровано Саратським БТІ та РОН 21 жовтня 2009 року (т. 1 а.с. 10, 11)

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі - Закон) приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, з державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно зі ст. 8 вказаного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

У ч. 2 ст. 2 Закону вказані об'єкти, які не підлягають приватизації, зокрема, квартири-музеї; квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтих парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають в аварійному стані і (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Таким чином вказаний будинок не входить до об'єктів нерухомого майна, які не підлягають приватизації.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачці безпідставно було відмовлено у приватизації квартири, на яку вона має право згідно із Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) . Відмовляючи в задоволені зустрічних позовних вимог Саратського районного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд", суд першої інстанції виходив з того, що позивачка на законних підставах проживає на даній житловій площі.

Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, а не за рішенням суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Наведені в касаційних скаргах доводи висновків судів не спростовують.

На підставі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.