Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів: Євтушенко О.І., Євграфової Є.П.,

Журавель В.І., Ситнік О.М.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин,

за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, на рішення апеляційного суду м. Києва від 11 липня 2013 року

У листопаді 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_7, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_8, ОСОБА_5, про встановлення факту родинних відносин, визнання права на спадщину та визнання права власності на спадкове майно.

Посилалися на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла їх тітка ОСОБА_9. Інших спадкоємців після смерті тітки немає, а тому вони звернулись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте їм було відмовлено через відсутність доказів родинних стосунків зі спадкодавцем ОСОБА_9 Зазначали, що вони є синами ОСОБА_10, який був двоюрідним братом померлої, а тому вони є двоюрідними племінниками ОСОБА_9 по батьківській лінії й знаходяться у четвертому ступені спорідненості та мають право на спадщину.

Після смерті ОСОБА_11 позивачі намагалися отримати спадщину, однак їх родинність не була встановлена, їм відмовлено в прийнятті спадщини. Документально ступінь спорідненості вони довести не можуть, оскільки після смерті ОСОБА_11 її сусід по будинку ОСОБА_7 викрав документи з житла і відмовляється їх повертати. Посилаючись на викладене, позивачі просили задовольнити позов.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 8 грудня 2010 року позов задоволено частково. Встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є двоюрідними племінниками ОСОБА_11 та знаходяться з нею у четвертому ступені спорідненості. Визнано за ними право на спадщину, яка відкрилась після смерті тітки - ОСОБА_11, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Розподілено судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2011 року апеляційна скарга ОСОБА_7 відхилена, а з резолютивної частини рішення суду першої інстанції виключено абзаци 4, 5, 6, зменшено розмір судових витрат. У решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2011 року постановлені рішення суду скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У листопаді 2011 року позивачі уточнили позовні вимоги, вказавши відповідача ОСОБА_5, і просили встановити факт родинних відносин, а саме, що вони є двоюрідними племінниками ОСОБА_11 та знаходяться з нею у четвертому ступені спорідненості.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2012 року позов задоволено: встановлено факт, що має юридичне значення, а сааме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є двоюрідними племінниками ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, та знаходяться з нею у четвертому ступені спорідненості.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 повернуто, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту закрито.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_7 задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження в справі. Касаційне провадження в частині оскарження ОСОБА_7 рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2012 року закрито.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 11 липня 2013 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відмовлено.

В касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника - ОСОБА_6, порушує питання про скасування ухваленого в справі судового рішення апеляційної інстанції та просить залишити в силі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2012 року, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення апеляційного суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні заяви, апеляційний суд виходив із того, що встановлюючи факт родинних відносин в позовному провадженні, суд першої інстанції не вказав яке юридичне значення такий факт буде мати, тобто чи залежить безпосередньо від нього виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав позивачів без повторного звернення до суду на підставі цього рішення, інакше встановлення юридичного факту в судовому порядку є неможливим.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, прав і обов'язків сторін у цих правовідносинах, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Як вбачається з копій свідоцтва про народження, батьками заявників є батько ОСОБА_10 та мати ОСОБА_12

Згідно з довідкою від 21 берзня 2006 року, виданою відділом РАЦС Київського міського управління юстиції, ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року, його батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_13.

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 20 липня 1993 року відділом РАЦС Мінського району м. Києва, ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Відповідно до рішення від 30 червня 2006 року Бериславського районного суд Херсонської області по цивільній справі за заявою ОСОБА_5, зацікавлена особа ОСОБА_3, про встановлення факту родинних стосунків, встановлено факт родинних стосунків між ОСОБА_5 та ОСОБА_11,ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлено, що ОСОБА_5 є троюрідною сестрою померлої ОСОБА_11 та між ними існує п'ята ступінь спорідненості. Крім того, згідно вищевказаним рішенням встановлено, що дошлюбне прізвище ОСОБА_5 - ОСОБА_14, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 року в м. Берислав, батьками якої були ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_16 (дошлюбне прізвище ОСОБА_16), 1895 року народження, уродженка м. Берислав Херсонської області, і вона була рідною сестрою діда, померлої ОСОБА_11, - ОСОБА_17, уродженця м. Берислав Херсонської області.

За наведеного вище, батько ОСОБА_5 - ОСОБА_15, 1935 року народження, був двоюрідним братом померлої ОСОБА_11 - ОСОБА_18 (дошлюбне прізвище ОСОБА_18), яка народилася в м. Берислав Херсонської області ІНФОРМАЦІЯ_7 року та померла ІНФОРМАЦІЯ_8 року в м. Києві .

Згідно з довідкою № 05-2/524 від 4 вересня 2006 року державного архіву Херсонської області виданої ОСОБА_3 у метричній книзі Бериславського районного підвідділу ЗАГС по м. Бериславу за липень-грудень 1924 року відомості про народження ОСОБА_19 та ОСОБА_3 не виявлені.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховоного Суду України від 31 березня 1995 гоку № 5 (v0005700-95) "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Вивчивши матеріали справи та врахувавши обставини, суд першої інстанції дійшов правильного й обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до рішення апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2007 року встановлено, що ОСОБА_7 відмовлено у задоволенні вимог про визнання його спадкоємцем четвертої черги за законом, та судом встановлено що позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 є двоюрідними племінниками ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року. А встановлення юридичного факту їм необхідно для отримання спадщини, яка залишилася після померлої ОСОБА_11, а саме частину будинку по АДРЕСА_1

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення сторін у справі, суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Скасовуючи рішення, ухвалене згідно із законом, апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що постановлене судом першої інстанції рішення не відповідає вимогам закону.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком, так як він є необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, ураховуючи те, що апеляційним судом помилково скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із законом, рішення апеляційного суду на підставі ст. 339 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, задовольнити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 11 липня 2013 року скасувати, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2012 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.