розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативний кредитний центр "Експрес-кредит", товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативний кредитний центр "Експрес-кредит інформ", товариства з обмеженою відповідальністю "Консультативно-правовий центр "Юрстандарт 2012" про стягнення грошових коштів,

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативний кредитний центр "Експрес-кредит" на рішення апеляційного суду Полтавської області від 4 липня 2013 року

У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативний кредитний центр "Експрес-кредит" (далі - ТОВ "АКЦ "Експрес-кредит"), товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативний кредитний центр "Експрес-кредит інформ" (далі - ТОВ "АКЦ "Експрес-кредит інформ"), товариства з обмеженою відповідальністю "Консультативно-правовий центр "Юрстандарт 2012" (далі - ТОВ "Консультативно-правовий центр "Юрстандарт 2012") про стягнення грошових коштів, сплачених на його рахунок відповідно до угоди № 0334 від 27 липня 2012 року між ОСОБА_3 та ТОВ "АКЦ "Експрес-кредит інформ" в сумі 2 800 грн, стягнути з ТОВ "Консультативно-правовий центр "Юрстандарт 2012" грошові кошти, сплачені на його рахунок у сумі 100 грн.

Посилався на те, що в липні 2012 року йому були необхідні кошти в сумі 100 000 грн і у засобах масової інформації він знайшов рекламне оголошення ТОВ "АКЦ "Експрес - кредит" в якому йшлося про швидке отримання грошей під низький відсоток. При зверненні до них йому було повідомлено, що компанія може надати йому кредит у розмірі 100 000 грн під 6 % річних на строк 10 років, обов'язковою умовою було оплата внеску в розмірі 2 800 грн, дані умови його влаштували і 27 липня 2012 року він уклав договір № 03341 з ТОВ "АКЦ "Експерт-кредит" і одразу сплатив внесок у розмірі 2 800 грн, йому було повідомлено, що треба чекати на відповідь. 13 серпня 2012 року на його адресу прийшов лист, згідно якого йому потрібно було внести щомісячний внесок, який складає 1 382 грн 34 коп., але рішення щодо виплати йому коштів так і не було прийняте. 17 серпня 2012 року він звернувся до компанії щодо розірвання договору та повернення сплачених внесків проте йому було відмовлено. Вважає, що його було введено в оману як споживача, а також, що він, довіряючи професіоналізму і спеціалізації консультантів, під час укладання угоди повністю довірився їм, як фахівцям.

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 8 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ "АКЦ "Експрес-Кредит", ТОВ "АКЦ "Експрес-кредит інформ", ТОВ "Консультативно-правовий центр "Юрстандарт 2012" відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 4 липня 2013 року рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 8 квітня 2013 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_3 до ТОВ "АКЦ "Експрес-Кредит", ТОВ "АКЦ "Експрес кредит інформ", ТОВ "Консультативно-правовий центр "Юрстандарт 2012" задоволено. Стягнуто з ТОВ "АКЦ "Експрес-кредит інформ" на користь ОСОБА_3 2800 грн сплачених грошових коштів за договором № 03341 від 27 липня 2012 року. Стягнуто з ТОВ "Консультативно-правовий центр "Юрстандарт 2012" на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 100 грн. Стягнуто з ТОВ "АКЦ "Експрес-кредит інформ" в дохід держави судовий збір в розмірі 221 грн 48 коп. Стягнуто з ТОВ "Консультативно-правовий центр "Юрстандарт 2012" в дохід держави судовий збір в розмірі 7 грн 92 коп.

У касаційній скарзі представник ТОВ "Альтернативний кредитний центр "Експрес-Кредит" - Бабич С.М. просить скасувати рішення апеляційного суду Полтавської області від 4 липня 2013 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення апеляційного суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підписуючи вищевказані договори з відповідачами, ОСОБА_3 засвідчив, що він належним чином ознайомлений з програмою діяльності ТОВ "АКЦ "Експрес-кредит інформ", ТОВ "Альтернативний кредитний центр "Експрес-кредит", окрім того, існування фінансової піраміди позивачем не доведено, оскільки за обома договорами їх предметом є надання послуг, в одному випадку інформаційно-консультаційних, в іншому - послуг з організації та адміністрування функціонування об'єднаних замовників.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що спірні договори порушують права ОСОБА_3, а діяльність ТОВ "АКЦ "Експрес-кредит інформ", ТОВ "АКЦ "Експрес-кредит", ТОВ "Консультативно-правовий центр "Юрстандарт 2012" є такою, що вводить споживача в оману, оскільки позивач ОСОБА_3 сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, ТОВ "АКЦ "Експрес-кредит інформ", ТОВ "АКЦ "Експрес-кредит" без залучення власних коштів формували групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товари одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, прав і обов'язків сторін у цих правовідносинах, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_3 уклав два договори за № 03341 та ТОВ "АКЦ "Експрес-кредит" та ТОВ "АКЦ "Експрес-кредит - інформ" ОСОБА_3 сплатив обумовлену договором плату за отримані згідно договору послуги, а так підписаний акт прийому-передачі від 30 липня 2012 року фактично засвідчив належне виконання відповідачем всіх договору з ТОВ "АКЦ "Експрес-кредит".

Підписавши договір з ТОВ "АКЦ "Експрес-кредит" ОСОБА_3 засвідчив, що він належним чином ознайомлений з програмою діяльності ТОВ "АКЦ "Експрес-кредит-інформ" та ТОВ "АКЦ "Експрес-кредит" та не мав заперечень з цього приводу.

Згідно з вимогами ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Забороняється як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Отже, Закон України "Про захист прав споживачів" (1023-12) установив недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введені в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів із метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ст. 204 ЦК України правочин вважається правомірним не лише тоді, коли не визнаний судом недійсним, але й у тому випадку, коли його недійсність прямо не встановлена законом.

Таким чином, зі змісту зазначених норм убачається, що правочин, недійсність якого прямо встановлена законом, є нікчемним. Визнання нікчемного правочину судом недійсним законом не вимагається, тобто для сторін правочину він не спричиняє правових наслідків, крім наслідків його недійсності.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 60 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що існування в даному випадку фінансової піраміди позивачем не доведено, оскільки за обома договорами їх предметом є надання послуг, в одному випадку інформаційних-консультаційних, в іншому послуг з організації та адміністрування функціонування об'єднаних замовників.

Переглядаючи справу і скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд не звернув уваги на те, що відповідачі не подали жодного доказу на підтвердження своїх заперечень. Крім того, не встановивши жодного порушення норм процесуального права при розгляді справи, апеляційний суд вдався до безпідставної переоцінки доказів, які були досліджені місцевим судом з додержанням процесуальних норм і яким дана правильна правова оцінка, і внаслідок цього помилково скасував законне та обґрунтоване рішення місцевого суду.