Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.

суддів: Євграфової Є.П., Іваненко Ю.Г.,

Журавель В.І., Ситнік О.М.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Донської сільської ради Сімферопольського району до ОСОБА_3, треті особи: приватне підприємство "Жилкомсервіс Клен", орган опіки та піклування Донської сільської ради Сімферопольського району про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 08 травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2013 року,-

Донська сільська рада Сімферопольського району звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування кімнатою АДРЕСА_1.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що є власником гуртожитку за вказаною вище адресою.

З 04 грудня 2004 року у кім. АДРЕСА_1 була зареєстрована відповідачка, але з 2006 року за даною адресою вона не проживає, житлово-комунальні послуги не сплачує, належні їй речі в кімнаті відсутні.

Враховуючи наведене, просив задовольнити позов.

рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 08 травня 2013 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2013 року, позов задоволено.

Визнано ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій, справу повернути на новий судовий розгляд, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм матеріального та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам постановлені у справі судові рішення не відповідають.

Так, судами встановлено, що гуртожиток у АДРЕСА_1 належить адміністративно-територіальній громаді в особі Донської сільської ради.

Відповідно до довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України у кімнатах АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4, 2000 року народження.

Згідно з актом перевірки обліку проживання громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично з 2006 року не проживають за вказаною вище адресою.

Фактично вказані кімнати займає сім'я ОСОБА_5, якому в 2007 році був виданий ордер на зайняття цих кімнат і який в подальшому був скасований.

Задовольняючи позов Донської сільської ради та визнаючи ОСОБА_3 такою, що втратила право користування спірними жилими приміщеннями, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відсутність ОСОБА_3 понад термін, встановлений ст. 71 ЖК України, не викликана поважними причинами.

Проте до таких висновків суди дійшли внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

У силу статей 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 року № 2 (v0002700-85) передбачено, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначав, що ОСОБА_3 з 2006 року не проживає у спірних кімнатах.

Заперечуючи проти позову, відповідачка посилалася на перешкоджання їй у проживанні незаконно вселеної до спірних кімнат особою.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи спір, суди зазначених вище вимог закону не врахували, а визнавши той факт, що відповідачка більше шести місяців не проживає в спірних кімнатах, не звернули увагу на те, що на спірне житло 04 червня 2007 року був виданий ордер іншій особі - ОСОБА_5, який, незважаючи на скасування рішення про видачу ордера 06 березня 2009 року, продовжує проживати в цих кімнатах і це не заперечувалось позивачем.

Між тим, проживання ОСОБА_5 у спірних кімнатах свідчить про неможливість проживання в них ОСОБА_3, яка не є членом його сім'ї, що, в свою чергу, є поважною причиною її відсутності.

На зазначене суди уваги не звернули та дійшли помилкового висновку про задоволення позову.

Частина 3 ст. 335 ЦПК України встановлює, що суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Вищенаведене свідчить про те, що судами як першої, так і апеляційної інстанцій ухвалені помилкові судові рішення внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст. 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 08 травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову Донської сільської ради Сімферопольського району до ОСОБА_3, треті особи: приватне підприємство "Жилкомсервіс Клен", орган опіки та піклування Донської сільської ради Сімферопольського району про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.