розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири

за касаційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2012 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2013 року, -

У квітні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 18 120 грн та моральної шкоди у розмірі 5 000 грн, завданої внаслідок залиття квартири, мотивуючи вимоги тим, що їй належить квартира АДРЕСА_1, а відповідачеві - розташована поверхом вище квартира № 8. Внаслідок протікання із квартири № 8 відбулося залиття належної їй квартири, що підтверджується актами від 11 листопада 2011 року та від 14 лютого 2012 року.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2012 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 18 120 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2013 року рішення суду першої інстанції змінено, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції, рішення апеляційного суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у позові у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи, викладені у касаційній скарзі про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права є безпідставними, висновки суду не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2013 року та заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2012 року у частині, яка не змінена судом апеляційної інстанції, залишити без змін.