головуючого Дьоміної О.О.,суддів: Дем'яносова М.В.,Коротуна В.М.,Кафідової О.В.,Попович О.В.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у здійсненні права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 24 липня 2013 року,

ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1.

рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 24 липня 2013 року, позов задоволено.

Усунуто перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_7 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у зв'язку з втратою права власності на житло та зняття його з реєстраційного обліку.

Не погодившись із вищезазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_7 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову або передати справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Положеннями статті 335 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина 1 статті 319 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що у порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 ОСОБА_6 отримала 3/4 частки в праві власності на квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_7 - 1/4 частки в праві власності на цю квартиру (а.с. 4).

19 січня 2010 року за нотаріально посвідченим договором дарування ОСОБА_7 подарував належну йому 1/4 частки в праві власності на зазначену квартиру своєму синові - ОСОБА_9 (а.с. 9).

рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 8 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 12 жовтня 2011 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 травня 2012 року, припинено право власності ОСОБА_9 на 1/4 частку в праві власності на квартиру АДРЕСА_1 та визнано право власності ОСОБА_6 на цю частку (а.с. 11-13).

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано задовольнив позов, оскільки відповідач не є власником квартири АДРЕСА_1 і не проживає у ній з 5 грудня 2008 року (а.с. 15).

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи в частині усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням у зв'язку з припиненням права власності.

Однак з висновком суду про задоволення вимог позивача про зняття відповідача з реєстраційного обліку погодитися не можна, так як вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового і цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК України; стаття 405 ЦК України).

Зняття особи з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місце проживання" (1382-15) на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

З огляду на те, що судові рішення в частині задоволення вимог про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття відповідача з реєстраційного обліку є незаконними, вони підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин, суд касаційної інстанції відповідно до статті 341 ЦПК України має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Керуючись статтями 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 24 липня 2013 року в частині зняття ОСОБА_7 з реєстраційного обліку скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.