головуючого Дьоміної О.О.Суддів:Касьяна О.П.,Коротуна В.М., Парінової І.К.,Штелик С.П.розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_6 про поворот виконання рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Луганської області від 02 квітня 2013 року,

ОСОБА_6 звернулась до суду із заявою про поворот виконання рішення.

В обґрунтування вимог посилалась на те, що за заявою комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" 26 вересня 2011 року було видано судовий наказ № 2-н/2318/2011 про стягнення з неї боргу за технічне обслуговування ліфтів в сумі 1267,07 грн та судовий збір у сумі 25,50 грн. Вказаний судовий наказ перебував на виконанні у відділі ДВС Лисичанського міського управління юстиції. В результаті проведення виконавчих дій з ОСОБА_6 стягнено на користь комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" 1306,07 грн заборгованості, 25,50 грн судового збору, 130,60 грн виконавчого збору та 19,15 грн витрат на проведення виконавчих дій.

ОСОБА_6 просила суд застосувати поворот виконання судового наказу № 2-н/2318/2011 та стягнути зазначені суми з комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" на її користь.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 10 грудня 2012 року у задоволенні заяви ОСОБА_6 про поворот виконання рішення відмовлено за необґрунтованістю.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 02 квітня 2013 року ухвала Лисичанського міського суду Луганської області від 10 грудня 2012 року залишена без змін.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду Луганської області від 02 квітня 2013 року і ухвалення нового рішення у справі, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Судами встановлено, що 26 вересня 2011 року було видано судовий наказ № 2-н/2318/2011 про стягнення з неї боргу за технічне обслуговування ліфтів в сумі 1267,07 грн та судовий збір у сумі 25,50 грн.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 16 липня 2012 року судовий наказ від 26 вересня 2011 року скасовано.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на судовий наказ не поширюються положення статті 380 ЦПК України про поворот виконання судового рішення.

Проте, з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій повністю погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 380 ЦПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Відповідно до статті 381 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Заяву про поворот виконання можна подати у межах позовної давності. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. Суд розглядає заяву про поворот виконання в судовому засіданні з повідомленням сторін і постановляє ухвалу.

Також, пунктом 23 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року (v0014740-11) "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" судам роз'яснено, що відповідно до положень статей 219 - 221 ЦПК суд має право, не змінюючи суті виданого судового наказу, вирішити питання про виправлення описок та арифметичних помилок, видати додатковий судовий наказ чи роз'яснити його. Крім того, на судові накази поширюються положення статей 369 - 373, 377, 378, 379, 380 ЦПК щодо вирішення процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судового наказу. Зазначені процесуальні питання вирішуються в порядку, визначеному цими статтями.

Розглядаючи заяву, суди першої та апеляційної інстанцій у порушення статей 10, 60, 210, 303, 315 ЦПК України на зазначене уваги не звернули, не в повній мірі визначились з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, зокрема не врахували, що положення статті 380 ЦПК України про поворот виконання судового рішення поширюються на судові накази, а тому дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, ухвала Лисичанського міського суду Луганської області від 10 грудня 2012 року та ухвала апеляційного суду Луганської області від 02 квітня 2013 року підлягають скасуванню з підстав, передбачених статтею 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 10 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 02 квітня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.