Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,
Наумчука М.І., Остапчука Д.О.,
розглянувши цивільну справу за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області, який діє в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79 про визнання недійсними, протиправними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, повернення земельних ділянок у державну власність, за касаційними скаргами ОСОБА_80, ОСОБА_81, яка діє від імені ОСОБА_57, ОСОБА_56, на рішення апеляційного суду Київської області від 16 січня 2013 року та ОСОБА_82 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 4 вересня 2012 року та рішення апеляційного суду Київської області від 16 січня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2013 року заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області, який діє в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" (далі - підприємство), звернувся в суд із указаним позовом та просив визнати недійсними, протиправними та скасувати рішення № 38 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 7 липня 2010 року за № 2 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", рішення № 39 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 4 серпня 2010 року за № 4 "Про затвердження технічної документації щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", рішення № 39 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 4 серпня 2010 року за № № 51-64, 66-76, 79-102, 104-129, 299, рішення № 40 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 10 вересня 2010 року № № 11-85 та 41 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 20 жовтня 2010 року № № 63, 67, записи про державну реєстрацію державних актів серії ЯЛ № № 374251-374324, 415504, 415505, 369848, витребувати з незаконного володіння відповідачів на користь державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" земельні ділянки загальною площею 357 260 кв.м.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 4 вересня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 16 січня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Скасовано рішення сільської ради, визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки та витребувано з незаконного володіння відповідачів ці земельні ділянки.
ОСОБА_80 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У касаційній скарзі ОСОБА_82 просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 4 вересня 2012 року та рішення апеляційного суду Київської області від 16 січня 2013 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
ОСОБА_81, яка діє від імені ОСОБА_57, ОСОБА_56, у касаційній скарзі просить скасувати рішення апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_80 підлягає частковому задоволенню, а касаційні скарги ОСОБА_82 та ОСОБА_81, яка діє від імені ОСОБА_57, ОСОБА_56, в повному обсязі з таких підстав.
Судами встановлено, що відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003658 державному підприємству "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" надано у постійне користування 1448.5994 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Листом № 502 від 14 червня 2010 року цим підприємством надано згоду на припинення права користування земельною ділянкою площею 61,85 га в південно-західній частині села Софіївська Борщагівка та введення її до земель запасу села, мотивуючи це скороченням поголів'я худоби та вивільненням частини сільськогосподарських угідь.
Наказом №341 від 22 червня 2010 року Міністерством аграрної політики України внесено зміни до Примірного статуту державного підприємства, віднесеного до сфери управління Мінагрополітики, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 12 грудня 2008 року № 826 щодо заборони підприємствам без попереднього погодження з уповноваженим органом управління приймати рішення про вилучення чи добровільну відмову від користування земельною ділянкою, передачі її в оренду, укладання договорів про спільну діяльність та інших видів договорів, що можуть привести до вилучення земельних ділянок, змін цільового призначення земельних ділянок або їх частин, які закріплені за підприємством на праві постійного користування.
Рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради № 2 від 7 липня 2010 року, враховуючи добровільну відмову землекористувача, припинено право постійного користування підприємства на земельні ділянки загальною площею 61,85 га, які знаходяться в південно-західній частині с. Софіївська Борщагівка.
У подальшому рішенням сільської ради № 4 від 4 серпня 2010 року було затверджено технічну документацію щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою та зазначені землі на підставі технічної документації було віднесено до земель запасу села Софіївська Борщагівка.
Рішеннями сільської ради №№ 51-64, №№ 66-76, №№ 79-102, №№ 104-129, № 299 від 4 серпня 2010 року відповідачам у справі було надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства.
У подальшому рішеннями сільської ради від 10 серпня 2010 року №№ 11-85, № 45 та рішеннями від 20 жовтня 2010 року №№ 63, 67 було затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідачам у власність.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що припинення права користування земельною ділянкою не могло і не повинно було погоджуватись з Міністерством аграрної політики та продовольства України, оскільки земельна ділянка не належала на праві власності та не перебувала у користуванні зазначеного міністерства, а добровільна відмова від користування була здійснена в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що статутом підприємства заборонена передача належного йому майна іншим юридичним особам чи громадянам без згоди органу управління майном, а з цього випливає, що підприємство не могло давати згоду на припинення права користування земельною ділянкою, а така згода, висловлена у листі № 502 від 14 червня 2010 року, надана з перевищенням повноважень.
Однак повністю з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.
Відповідно до п. 22 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994 р. N 276 (276-94-п) (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 1996 р. N 125 (125-96-п) ) внесення змін до Статуту підприємства підлягає державній реєстрації.
У матеріалах справи ( том 1 а. с. 58) знаходиться статут підприємства реєстрацію змін до якого здійснено 6 липня 2006 року.
Дійшовши до висновків, що підприємство не мало права давати згоду на вилучення земельної ділянки без попереднього погодження з органом управління у зв'язку із забороною цього у статуті, суд не перевірив коли було внесено зміни до статуту підприємства, коли їх було зареєстровано у відповідному державному органі, та з якого часу зазначені положення статуту набрали чинності.
Отже, висновок апеляційного суду про те, що підприємство відмовилось від прав на землю з порушенням положень статуту є передчасним.
На обґрунтування позовних вимог прокурор посилався також на прийняття сільською радою рішень з перевищенням повноважень.
Судом першої інстанції встановлено, що вилучені земельні ділянки відносяться до земель комунальної власності. З такими фактичними обставинами погодився і апеляційний суд.
Однак, суди не з'ясували правового статусу земельної ділянки, яка знаходилась у користуванні підприємства, передчасно визнавши, що вона входить до складу земель комунальної власності.
Дійшовши такого висновку суди не звернули уваги на підстави набуття підприємством права користування вилученою земельної ділянкою та підстави видачі державного акта, а також положень чинного законодавства.
Відповідно до ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, земельні ділянки на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незвершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
Крім того, порядок розмежування земель державної та комунальної власності визначався Законом України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (1457-15) у редакції на час прийняття рішення про вилучення земельної ділянки.
Згідно із ст. 7 цього Закону при розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються: усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності; земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти комунальної власності; землі запасу, які раніше були передані територіальним громадам сіл, селищ, міст відповідно до законодавства України; земельні ділянки, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, що є спільною власністю територіальної громади та держави.
Порядок розмежування земель визначений розділом другим зазначеного Закону і полягає у здійсненні організаційно-правових заходів щодо розподілу земель державної власності на землі територіальних громад і землі держави, а також щодо визначення і встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок державної та комунальної власності.
Перехідними положеннями вказаного Закону передбачено, що у разі якщо межі сіл, селищ, міст не встановлені відповідно до вимог статей 174, 175 та ст. 176 Земельного кодексу України, розмежування земель державної та комунальної власності проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до меж, прийнятих для обліку земель у складі державного земельного кадастру, а у разі якщо межі території відповідної сільської, селищної, міської ради не встановлені відповідно до законодавства України, розмежування земель державної та комунальної власності проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у межах їх повноважень, встановлених цим Законом, відповідно до меж, прийнятих для обліку земель у складі державного земельного кадастру.
Отже, зазначеними нормами передбачені правові засади розмежування земель державної та комунальної власності та компетенція органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження зазначеними землями.
Дійшовши до висновку про віднесення земель, з приводу яких виник спір, до земель комунальної власності, суди на зазначені положення норм матеріального права уваги не звернули, не встановили власника земель відповідно до законодавства та/або даних державного земельного кадастру, у зв'язку з чим такий висновок зроблено передчасно.
Крім того, як встановлено судами, за рішенням сільської ради № 4 від 4 серпня 2010 року затверджено технічну документацію на дві земельні ділянки: площею 3,65 га та площею 58, 2 га, які було передано до земель запасу села.
У подальшому сільською радою було прийнято 77 рішень про надання земельних ділянок фізичним особам.
Суди, з огляду на вилучення двох земельних ділянок, загальною площею, яка перевищує загальну площу земельних ділянок наданих відповідачам, не з`ясували правову природу рішень сільської ради щодо вилучення земельних ділянок та віднесення їх до земель запасу села, - як актів індивідуальної дії або актів, які стосуються інтересів територіальної громади села Софіївська Борщагівка.
Не можна погодитись також з рішенням апеляційного суду у частині повернення земельних ділянок.
У касаційних скаргах ОСОБА_80 та ОСОБА_82 посилаються на те, що спірні земельні ділянки частиною відповідачів були відчужені їм, однак їх до участі у справі не залучили.
Зокрема ними придбані земельні ділянки у 61 особи: ОСОБА_19, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_58, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79.
Ухвалюючи рішення про витребування земельних ділянок у відповідачів, суд не з'ясував чи є вони володільцями та власниками земельних ділянок та чи може на них бути покладено обов'язок про їх повернення за умови відчуження земельних ділянок іншій особі.
З огляду на положення ст. 335 ЦПК України те, що одна із касаційних скарг подана подана ОСОБА_81, яка діє від імені ОСОБА_57, ОСОБА_56, а дві інші - ОСОБА_80 та ОСОБА_82, і ухвалені судові рішення стосується їх прав у зв'язку із придбанням земельних ділянок у частини відповідачів, касаційний суд не має повноважень перевіряти законність судового рішення щодо осіб, які його не оскаржили і касаційну скаргу не подавали.
Тому судові рішення підлягають скасуванню лише у частині визнання недійсним рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради № 2 від 7 липня 2010 року; визнання недійсним рішення сільської ради № 4 від 4 серпня 2010 року; рішень про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, рішень про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність зазначеним особам; визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих зазначеним особам та витребування земельних ділянок із їх володіння з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів враховує, що судові рішення відносно ОСОБА_19, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_17 та прийнятих Софіївсько-Борщагівською сільською радою рішень, які стосуються зазначених осіб, вже скасовані ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 липня 2013 року, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому колегія суддів, вважає за необхідне скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 липня 2013 року в частині залишення без змін рішення апеляційного суду Київської області від 16 січня 2013 року у частині, в якій воно скасовується у вказаній справі.
В іншій частині рішення апеляційного суду Київської області від 16 січня 2013 року необхідно залишити без змін з наведених мотивів.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_80 задовольнити частково.
Касаційні скарги ОСОБА_82 та ОСОБА_81, яка діє від імені ОСОБА_57, ОСОБА_56, задовольнити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 4 вересня 2012 року, рішення апеляційного суду Київської області від 16 січня 2013 року в частині визнання недійсним рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради № 2 від 7 липня 2010 року; визнання недійсним рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради № 4 від 4 серпня 2010 року; рішень про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 ОСОБА_83, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, рішень про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність зазначеним особам; визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих зазначеним особам та витребування земельних ділянок із володіння зазначених осіб та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 липня 2013 року в частині залишення без змін в цій частині рішення апеляційного суду Київської області від 16 січня 2013 року скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині рішення апеляційного суду Київської області від 16 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Кузнєцов Судді: Т.Л. Ізмайлова Г.І. Мостова М.І. Наумчук Д.О. Остапчук