головуючого Дьоміної О.О., суддів: Дем'яносова М.В., Коротуна В.М.,розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист права власності, вселення, стягнення моральної шкоди, за касаційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 26 червня 2013 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 12 серпня 2013 року,

У березні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_5, посилаючись на те, що вона є власником 1/3 частини житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Власником іншої частини будинку є ОСОБА_5

Позивачка зазначає, що відповідач перешкоджає їй користуватися належною 1/3 частиною будинку, не впускає позивачку до нього та не визнає за нею право власності на частину житлового будинку.

Враховуючи зазначене, позивачка просила суд захистити її право власності на частину житлового будинку шляхом усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, вселити її на належну позивачці на праві власності 1/3 частини житлового будинку та стягнути з відповідача на її користь 30 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 26 червня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Вселено ОСОБА_4 до житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 3 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 12 серпня 2013 року рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 26 червня 2013 року скасовано.

В задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 22 серпня 2013 року виправлено описку, постановлено зазначити в резолютивній частині рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 12 серпня 2013 року: "Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 26 червня 2013 року змінити" замість "Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 26 червня 2013 року скасувати"; а також речення: "В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист права власності, вселення та стягнення моральної шкоди відмовити" замінено реченням: "В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди відмовити".

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить суд касаційної інстанції скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить суд касаційної інстанції скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суди дійшли обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судами встановлено, що рішенням апеляційного суду Харківської області від 6 грудня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Красненської сільської ради, ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_6, про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, визнання недійсним договору дарування та визнання права власності в порядку спадкування на частину житлового будинку, позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частини житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1

Визнано частково недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_7

Визнано частково недійсним договір дарування житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який укладено 10 серпня 2000 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с. 6-10).

Із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28 січня 2008 року вбачається, що ОСОБА_4 є власником 1/3 частини житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Частиною 1 статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суди вірно виходили із того, що порушені права позивачки як власника 1/3 частини житлового будинку підлягають захисту шляхом вселення її у житловий будинок.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 3 000 грн на відшкодування моральної шкоди та відмовляючи позивачці у задоволенні цієї позовної вимоги, апеляційний суд вірно виходив, що позивачкою не доведено наявність завдання їй немайнової шкоди незаконними діями відповідача.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами вірно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Наведені в касаційних скаргах доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 26 червня 2013 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 12 серпня 2013 року залишити без змін.