Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Ізмайлової Т.Л.., Мостової Г.І.,
Мартинюка В.І., Наумчука М.І.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до відділу державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції, товариства з обмеженою відповідальністю "Юнор", ОСОБА_5 про визнання прилюдних торгів недійсними та скасування їх результатів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 30 травня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
У червні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції (далі - ВДВС Тальнівського РУЮ), товариства з обмеженою відповідальністю "Юнор" (далі - ТОВ "Юнор"), ОСОБА_5 про визнання прилюдних торгів недійсними та скасування їх результатів.
В обґрунтування позову зазначала, що у травні 2012 року вона дізналася про те, що 31 жовтня 2011 року були проведені прилюдні торги, за результатами яких було реалізовано належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме - квартира АДРЕСА_2 у
м. Тальному Черкаської області.
Посилаючись на те, що прилюдні торги були проведені з порушеннями норм чинного законодавства, зокрема її не було повідомлено ні про визначену вартість виставленого на продаж майну, ні про дату, час і місце проведення торгів, а також їх результатів, ОСОБА_4 просила позов задовольнити, визнати прилюдні торги недійсними та скасувати їх результати.
Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 31 січня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано прилюдні торги з реалізації трикімнатної квартири АДРЕСА_2 у м. Тальному Черкаської області, які відбулися 31 жовтня 2011 року, недійсними.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 30 травня 2013 року рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 31 січня 2013 року скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення апеляційного суду Черкаської області від 30 травня 2013 року скасувати й залишити в силі рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 31 січня 2013 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам ухвалені у справі судові рішення не відповідають.
Судом установлено, що 20 листопада 2009 року ВДВС Тальнівського РУЮ відкрито виконавче провадження № 1567/3 за виконавчим написом нотаріуса від 25 жовтня 2009 року про звернення стягнення на майно, а саме - на квартиру АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_4 31 жовтня 2011 року проведено прилюдні торги з реалізації вказаної квартири, про що складено протокол № 1-241178.
Переможцем торгів визнано ОСОБА_5, який був єдиним учасником торгів.
За змістом ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).
Прилюдні торги є спеціальною процедурою, за результатами якої укладається договір купівлі-продажу. Такий договір, як правочин, можна визнати недійсним у судовому порядку з підстав недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 зазначеного Кодексу).
При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5 (z0745-99) (далі - Тимчасове положення).
Тимчасовим положенням передбачені певні правила проведення прилюдних торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4); по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).
Пунктом 3.2. Тимчасового положення передбачено, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (z0865-99) .
Відповідно до п. 3.5 Тимчасового положення спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 N 43/5 (z0388-03) , на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.
Згідно з п. 3.11 Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
Пунктом 7.1 Тимчасового положення передбачено, що прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця.
Порядок проведення аукціонів (прилюдних торгів) з реалізації заставленого майна, на яке згідно із законодавством звернено стягнення, визначається Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 року № 1448 (1448-97-п) (далі - Положення)
Пунктом 4 Положення передбачено, що після отримання виконавчих документів організатор аукціону здійснює підготовку до збирання необхідних матеріалів з реалізації майна, визначає початкову вартість реалізації, готує і публікує інформацію про майно, що підлягає реалізації.
Відповідно до п. 5 Положення організатор аукціону не пізніш як за 30 днів до дня проведення аукціону публікує у місцевій пресі інформацію про майно, що підлягає реалізації. Інформація повинна містити: назву заставленого майна, його місцезнаходження; відомості про майно (технічні характеристики, рік випуску, відновну вартість тощо); початкову вартість реалізації майна; суму коштів, що вносяться учасником перед початком аукціону, назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для їх внесення; кінцевий термін прийняття заяв; час та місце проведення аукціону; адресу, номер телефону, час роботи служби організації аукціону та інше.
Згідно з п. 9 Положення реалізація майна на аукціоні здійснюється за наявності не менше двох покупців, а згідно з п. 17 - аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця, несплати переможцем аукціону у десятиденний термін повністю належної суми.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_4 зазначала про те, що не була неналежно повідомлена про день, час та місце проведення прилюдних торгів, а також про стартову ціну реалізації майна. Зазначені порушення, на думку позивача, призвели до неможливості взяти участь у торгах та залучити потенційних покупців, внаслідок чого об'єкт нерухомості міг бути проданий за більш високою ціною, у чому у неї, як боржника, є законний інтерес.
Докази належного та своєчасного повідомлення ОСОБА_4 про дату, час і місце проведення прилюдних торгів, а також про визначену експертом стартову ціну майна у матеріалах справи відсутні.
Так судом встановлено, що позивач дізналася про те, що відбулися прилюдні торги з реалізації належної їй на праві власності квартири лише з листа ВДВС Тальнівського РУЮ від 7 червня 2012 року за № 2599, який було отримано за запитом її адвоката. Попередні повідомлення направлялися на адресу реалізованої квартири, у якій остання ніколи не проживала, а мешкала за адресою: АДРЕСА_3
Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5, який став переможцем оскаржуваних прилюдних торгів, у порушення п. 7.1 Тимчасового положення та п. 9 Положення був єдиним учасником таких торгів.
Таким чином, посилання суду апеляційної інстанції на те, що прилюдні торги проведені з дотриманням вимог чинного законодавства, порядок їх проведення відповідачами порушений не був, що виключає вплив на їх результати, є помилковим.
Наведене свідчить про те, що апеляційний суд у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та нормою, яка підлягала до застосування й, не звернувши уваги на вищенаведені вимоги закону та дійсні обставини справи, дійшов необґрунтованого висновку про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Разом з тим, не може залишатися в силі й рішення суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4, звертаючись до суду з даним позовом, просила визнати прилюдні торги, проведені 31 жовтня 2011 року без її відома і участі, недійсними та скасувати результати прилюдних торгів.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак, є правочином.
Такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення, ст. 34 Закону України "Про нотаріат").
Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною у судовому порядку з підстав недодержання у момент її вчинення вимог, які встановлені чч. 1-3 та ч. 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).
Також, розглядаючи справу про визнання прилюдних торгів недійсними та скасування їх результатів, суд належним чином не встановив, яке саме майно було продано з прилюдних торгів: чи це було майно, яке перебувало в іпотеці та на яке було звернено стягнення, чи це майно, на яке державним виконавцем на виконання виконавчого напису нотаріуса було накладено арешт, та, відповідно, не з'ясував порядок реалізації такого майна, оскільки матеріали справи не містять ні копії виконавчого напису нотаріуса ні копії матеріалів виконавчого провадження.
Отже, суд першої інстанції на порушення вимог ст. ст. 212- 215 ЦПК України не уточнив предмет і підстави заявленого ОСОБА_4 позову, й, відповідно, не визначився з тим, які саме вимоги і з яких підстав заявлені нею при зверненні до суду; не з'ясував, які саме права позивача порушені й яким чином вони можуть бути відновлені та фактично не вирішив спір в частині вимог про скасування результатів прилюдних торгів.
Крім того, обґрунтовуючи рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд зазначав, що відповідне повідомлення про торги № 395283 було розміщене 17 жовтня 2011 року в мережі інтернет, а 19 жовтня
2011 року - в газетах "Вечірні Черкаси" № 42 та "Акцент" № 243, однак поза увагою суду залишилось те, що торги були проведені 31 жовтня 2011 року, тобто на 14 день після повідомлення в мережі інтернет та на 12 день після публікації в засобах масової інформації, тобто з порушенням п. 3.5 Тимчасового положення (публікація повинна відбутися не пізніше як за
15 днів до дня проведення публічних торгів) та п. 5 Положення (публікація повинна відбутися не пізніш як за 30 днів до дня проведення аукціону).
Ураховуючи, що ухвалені у справі судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 31 січня 2013 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 30 травня 2013 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_4 до відділу державної виконавчої служби Тальнівського районного управління юстиції, товариства з обмеженою відповідальністю "Юнор", ОСОБА_5 про визнання прилюдних торгів недійсними та скасування їх результатів передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Кузнєцов Судді: Т.Л. Ізмайлова В.І. Мартинюк Г.І. Мостова М.І. Наумчук