розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Департамент праці та соціальної політики Управління служб у справах дітей, про встановлення часу спілкування батька з дитиною та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - Департамент праці та соціальної політики Управління служб у справах дітей, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкування з нею, за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 серпня 2013 року,

У лютому 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про встановлення часу спілкування батька з дитиною.

Зазначала, що перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних стосунках, від яких у них народився син ОСОБА_7, який в теперішній час проживає разом з нею. За час окремого проживання вона не перешкоджала батьку дитини спілкуватися з сином, доки це не почало шкодити нормальному розвитку та здоров'ю дитини.

Посилаючись на те, що під час спілкування сина з батьком, останній налаштовував дитину проти матері, систематично порушував домовленість щодо проведення дозвілля дитини та на те, що усі спроби мирно врегулювати це питання результату не мали, ОСОБА_4 просила позов задовольнити та встановити час та дні спілкування відповідача з сином, зобов'язавши його обговорювати та узгоджувати проведення таких зустрічей, попередивши про відповідальність за налаштування сина проти матері.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_5 у квітні 2013 року звернувся до суду із зустрічним позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкування з нею.

Позовні вимоги мотивував тим, що після припинення фактичних шлюбних відносин між ними стали виникати суперечки щодо порядку і способу виховання дитини, ОСОБА_4 обмежує його зустрічі з сином, чим порушує його права як батька.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 серпня 2013 року, первісний та зустрічний позови задоволено частково.

Встановлено порядок участі ОСОБА_5 у вихованні малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначивши час та дні для зустрічей кожну середу з 18-00 годин до 20-00 годин, кожну неділю з 12-00 годин до 20-00 годин.

Зобов'язано ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_5 у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов'язано сторін дотримуватися встановленого порядку їх участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні порзову ОСОБА_4 та задовольнити у повному обсязі зустрічні позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.

Судами попередніх інстанцій правильно визначено характер спірних правовідносин й вірно застосовані положення норм матеріального закону.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 серпня 2013 року залишити без змін.