Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дербенцевої Т.П., Карпенко С.О., Олійник А.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Львівської області від 4 червня 2013 року, -

У квітні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаним позовом, у якому просив стягнути із ОСОБА_5 борг за договором позики від 15 серпня 2006 року у розмірі 323 782,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15 серпня 2006 року ОСОБА_5 отримав від нього у борг 25 000,00 доларів США, які зобов'язався повернути до 15 вересня 2006 року, про що було складено розписку, однак в установлений строк ОСОБА_5 зобов'язання не виконав.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 16 листопада 2012 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 323 782,38 грн. боргу.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 7 лютого 2013 року вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 4 червня 2013 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 листопада 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи, викладені у касаційній скарзі про порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права є безпідставними, висновки суду не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 4 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.