Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,

Мартинюка В.І., Наумчука М.І.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут" на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 20 червня 2013 року,

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут" (далі - ТОВ "Агрофірма "Добробут") про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, в якому зазначав, що у серпні 2011 року та в лютому

2013 року звертався до відповідача з вимогами розірвати укладений між ними договір у зв'язку із закінченням строку його дії, однак товариство заперечувало проти його заяв, спочатку посилаючись на те, що строк договору спливає у березні 2013 року, а потім - на те, що строк договору спливає у грудні 2015 року, оскільки договір зареєстровано тільки 14 грудня 2010 року.

Вважаючи, що при укладенні вказаного вище договору оренди не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, визначених ст. 15 Закону України "Про оренду землі", а саме: в ньому не зазначено конкретні умови збереження стану об'єкта оренди, умови та строки передачі земельної ділянки орендарю, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, ОСОБА_3 просив його позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від

13 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 20 червня 2013 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 1 квітня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Здобуток" (далі - СТОВ "Здобуток"), правонаступником якого є ТОВ "Агрофірма "Добробут", зареєстрований у Кобеляцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" 14 грудня 2010 року за № 041055701371. Стягнуто з ТОВ "Агрофірма "Добробут" на користь ОСОБА_3 114,70 грн сплаченого судового збору.

У касаційній скарзі ТОВ "Агрофірма "Добробут" просить рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 20 червня 2013 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що в оспорюваному договорі відсутні умови збереження стану об'єкта оренди, умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Проте повністю з такими висновками судів погодитися не можна.

Як встановлено судами, 1 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та СТОВ "Здобуток" укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до умов зазначеного договору орендодавець передає, а орендар приймає в користування земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах Бутенківської сільської ради. Об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 2,989 га. Договір укладено строком на 5 років.

Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки, що належить позивачеві, така земельна ділянка передана СТОВ "Здобуток" у день укладення договору оренди землі, - 1 квітня 2008 року.

Встановлено, що спірний договір оренди зареєстрований Кобеляцьким відділом Полтавської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" 14 грудня 2010 року.

У подальшому СТОВ "Здобуток" реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ агрофірма "Добробут", яке є його правонаступником.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявленням сторін спірного договору оренди земельної ділянки від 1 квітня 2008 року визначено його змістом на час підписання правочину.

Пунктом 17 договору оренди земельної ділянки, укладеного 1 квітня 2008 року, сторонами передбачено умови збереження стану об'єкта оренди землі: дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, структури посівних площ з урахуванням сівозміни.

Таким чином, вказівка судів на те, що договором не визначено умови збереження стану об'єкта оренди не відповідає змісту укладеного між сторонами договору.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" в редакції на час підписання сторонами договору оренди землі (1 квітня 2008 року) не було передбачено необхідності зазначення в договорі оренди умов передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Зміни до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", якими було передбачено необхідність зазначення в договорі оренди землі такої умови, внесено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16 вересня 2008 року № 509-VI (509-17) , який набрав чинності 14 жовтня 2008 року, тобто після підписання сторонами договору оренди землі і погодження ними його умов.

Суди, визнаючи недійсним договір оренди земельної ділянки, зазначеного не врахували, дійшли передчасного висновку, що сторонами не визначено усіх істотних його умов.

Наведені порушення норм процесуального права (ст. ст. 10, 60, 179 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Добробут" задовольнити частково

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від

13 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від

20 червня 2013 року скасувати.

Справу ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.