розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Сумської області від 03 липня 2013 року,

У лютому 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 01 серпня 2007 року ОСОБА_4 отримала кредит у сумі 1 680 грн. 77 коп. зі сплатою 12 % на рік на суму залишку заборгованості строком на один рік з кінцевим строком погашення до 01 серпня 2008 року. Відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування ним та винагороду відповідно до заяви та Умов надання споживчого кредиту.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання станом на 31 січня 2013 року його заборгованість за кредитним договором становить 22 104 грн. 57 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 1 680 грн. 80 коп., заборгованості за відсотками користування кредитом у розмірі 6 011 грн. 41 коп., заборгованості з комісії за користування кредитом у розмірі 322 грн. 68 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань у розмірі 12 560 грн. 89 коп., штрафу в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та штрафу в розмірі 1 028 грн. 79 коп. (процентна складова).

ПАТ КБ "ПриватБанк" просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 03 липня 2013 року рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 квітня 2013 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 104 грн. 57 коп. та судові витрати у розмірі 344 грн. 10 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, вказуючи на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Установлено, що між сторонами укладено договір від 01 серпня 2007 року, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 1 680 грн. 77 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 26 грн. 89 коп. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 152 грн. 80 коп. в обмін на зобов'язання позичальника повернути кредит, сплатити відсотки, винагороду, комісію, зазначені в заяві та на Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам.

Позичальник зобов'язався виконати вимоги укладеного договору відповідно до заяви та Умов з кінцевим терміном повернення 01 серпня 2008 року.

Станом на 31 січня 2013 року заборгованість ОСОБА_4 перед ПАТ КБ "ПриватБанк" становила 22 104 грн. 57 коп. з яких:

- 1 680 грн. 80 коп. заборгованості за кредитом,

- 6 011 грн. 41 коп. - заборгованості за процентами,

- 322 грн. 68 коп. комісія за користування кредитом,

- 12 560 грн. 89 коп. пеня за за несвоєчасність виконання умов договору,

- 500 грн. штраф (фіксована частина),

- 1 028 грн. 79 коп. штраф (процентна складова).

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а відповідно до вимог ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частиною 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, 553, 572 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою та заставою.

Неустойка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік до вимог, у тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За правилами ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, застосування строку позовної давності в один рік щодо стягнення неустойки обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням до суду, а починається окремо за кожен день, за який вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує суму збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Положеннями ст. 616 ЦК України передбачено право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

При цьому питання зменшення розміру неустойки вирішується в конкретній ситуації на підставі певних доказів і розрахунків.

Судами встановлено, що розмір основної заборгованості 1 680 грн. 80 коп., а розмір пені 12 560 грн. 89 коп. Такі обставини можуть бути підставою для зменшення розміру неустойки.

Однак скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк". апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України на вказане уваги не звернув, указуючи про те, що умовами надання кредиту фізичним особам передбачено термін позовної давності п'ять років, тобто збільшено термін звернення до суду за захистом порушеного права, поза увагою залишив те що строк позовної давності відносно нарахування суми пені є спеціальним і збільшенню не підлягає, та не розглянув питання щодо зменшення розміру нарахованої суми пені; суд не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги, та заперечення; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинно бути зазначено встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 335 ЦПК України суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Крім цього, в обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ч. 2 ст. 159 ЦПК України не розпочав судовий розгляд спочатку при заміні суддів, а продовжив розгляд справи після перерви іншим складом суду, чим порушив принцип безпосередності судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 ЦПК України справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою апеляційного суду Сумської області від 14 травня 2013 року справа була призначена до розгляду на 19 червня 2013 року (а.с.57).

Згідно із журналу судового засідання від 19 червня 2013 року справа розглядалась під головуванням судді Дубровної В.В. та за участю суддів Лузан Л.В., Криворотенка В.І., у справі було оголошено перерву до 03 липня 2013 року.

Після перерви судове засідання було продовжено під головуванням судді Дубровної В.В. та за участю суддів Сибільової Л.О., Левченко Т.П. при цьому не було встановлено осіб, що беруть участь у справі, не роз'яснено їм їх права у судовому засіданні тощо, тобто розгляд справи був продовжений, а не розпочатий спочатку.

Отже, судом апеляційної інстанції допущено порушенням норм процесуального права.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Сумської області від 03 липня 2013 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.