розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до органу опіки та піклування виконавчого комітету Ворошиловської районної в м. Донецьку ради, Ворошиловської районної в м. Донецьку ради, третя особа ОСОБА_5, про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ворошиловської районної в м. Донецьку ради, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 06 серпня 2013 року,

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому зазначала, що рішенням виконавчого комітету Ворошиловської районної у м. Донецьку ради від 10 травня 2007 року № 126/3 її було призначено опікуном малолітнього онука ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Від повноважень опікуна позивачка була звільнена рішенням виконкому від 14 грудня 2011 року № 248, яке вважала незаконним, таким, що порушує права та інтереси дитини. Вказувала, що органом опіки та піклування було порушено процедуру звільнення її від повноважень опікуна та просила скасувати рішення виконавчого комітету Ворошиловської районної у м. Донецьку ради від 14 грудня 2011 року № 248 про звільнення ОСОБА_4 від повноважень опікуна.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 06 серпня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ворошиловської районної у м. Донецьку ради від 10 травня 2007 року № 126/3 ОСОБА_4 призначено опікуном малолітнього онука ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, мати якого - ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Відомості про батька ОСОБА_6 у свідоцтво про народження дитини внесені згідно з ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 6, т. 1).

11 листопада 2011 року до служби у справах дітей Ворошиловської районної у м. Донецьку ради надійшла інформація про переведення малолітньої дитини-сироти ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, до загальноосвітньої школи-інтернату № 10 м. Донецька з загальноосвітньої школи № 14 м. Донецька. Раніше дитина була переведена до загальноосвітньої школи № 14 м. Донецька з загальноосвітньої школи № 13 м. Донецька.

З метою з'ясування обставин, за яких дитина була переведена до школи-інтернату, заступником голови ради Бондаренко А.Ю. була проведена нарада за участю представників усіх відповідних органів та служб та опікуна дитини.

14 листопада 2011 року комісією у складі: начальника служби у справах дітей Сидоренко О.Г., методиста-психолога районного відділу освіти Назаренко Л.Л., дільничної медсестри ДП № 2 ЦМКЛ № 1 Швороб Г.Г., спеціаліста Донецького міського центру служб для сім'ї, дітей та молоді Євтєєва А.В. було проведено обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Обстеження умов проживання дитини було проведено за згодою опікуна ОСОБА_4

Згідно з актом обстеження умов проживання від 14 листопада 2011 року за адресою: АДРЕСА_1 представники комісії визнано умови проживання дитини незадовільними, зазначено, що у дитини відсутнє ліжко, місця для занять, у квартирі відсутня їжа (а.с. 82, а.с. 1).

Відповідно до протоколу психологічного обстеження від 14 листопада 2011 року ОСОБА_6 з опікуном залишатися не бажає, оскільки остання застосовує до нього фізичну силу та ображає. Методистом-психологом районного відділу освіти ОСОБА_10 зазначено, що подальше проживання з опікуном є стресогенним для організму дитини, може погіршити його психоемоційний стан, що у свою чергу може негативно відобразитися на соціалізації дитини, підвищити його рівень агресії та тривожності (а.с. 83, т.1).

За п. 49 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року (866-2008-п) районна, районна у м. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради або суд може звільнити особу від здійснення повноважень опікуна, піклувальника у разу невиконання нею своїх обов'язків, поміщення дитини до закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у разі, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню опіки, піклування, а також за наявності обставин зазначених у ст. 212 СК України.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4, оскільки орган виконавчої влади діяв виключно в інтересах дитини, яка відповідно до ст. 247 СК України має право на забезпечення умов для всебічного розвитку, освіти та виховання. Процедура позбавлення прав опікуна була проведено відповідно до вимог ч. 3 ст. 75 ЦК України.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 06 серпня 2013 року залишити без змін.