Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
Ситнік О.М., Євграфової Є.П., Журавель В.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання недійсними довіреностей, договору дарування, договору купівлі-продажу та визнання права власності на спадщину, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 29 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 16 липня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсною довіреність від 17 листопада 2006 року, посвідчену приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_9, реєстровий номер 3279; визнати недійсним договір дарування № 3597 від 23 листопада 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_10, реєстровий номер 3597; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 12 жовтня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований за № 901; визнати за нею право власності на спадщину, що залишилася після смерті батька - ОСОБА_13,, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що складається з 1/6 частини квартири АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на спадщину, що залишилася після смерті матері ОСОБА_12, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що складається з Ѕ частини квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 29 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 16 липня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4 зазначала підставами недійсності довіреності від 17 листопада 2006 року, виданою ОСОБА_13 і ОСОБА_12 на ім'я ОСОБА_5, наявність обману з боку їх сина та брата позивачки - ОСОБА_14 та неможливість ОСОБА_13 і ОСОБА_12 внаслідок стану здоров'я усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними в повній мірі. Вказувала, що виконання підписів у довіреності від 17 листопада 2006 року від імені ОСОБА_12 та ОСОБА_13 здійснено іншими особами.
Оскільки вважала довіреності недійсними, просила визнати недійсними договір дарування від 23 листопада 2006 року, за яким батьками ОСОБА_14 було подаровано 2/3 частини спірної квартири та договір купівлі-продажу від 12 жовтня 2007 року, згідно з яким квартира була відчужена ОСОБА_14 ОСОБА_6
Суди обґрунтовано відмовили у позові, оскільки належних доказів, відповідно до вимог статей 10, 60 ЦПК України на підтвердження того, що правочини вчинені під впливом обману за ч. 1 ст. 230 ЦК України або у момент, коли ОСОБА_13 і ОСОБА_12 не могли усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними за ст. ч. 1 ст. 225 ЦК України, позивачкою не надано.
Згідно зі свідоцтвами про смерть ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_12 - ІНФОРМАЦІЯ_2 року, тобто після вчинення спірних правочинів, тому квартира АДРЕСА_1 до спадкової маси не входила.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.
Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 29 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 16 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Ситнік О.М., Євграфова Є.П., Журавель В.І.