Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Червинської М.Є., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання розпоряджень районної державної адміністрації та державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 21 травня 2013 року,

У листопаді 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що рішенням виконавчого комітету Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Петрівська сільська рада) від 22 жовтня 1996 року йому надано у користування земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,12 га, для будівництва індивідуального житлового будинку; вказана земельна ділянка виділена в натурі. Рішенням Петрівської сільської ради від 12 листопада 2009 року йому було надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку. Однак, 12 січня 2010 року Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області своїм розпорядженням надала дозвіл відповідачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,0 га, а 18 березня 2010 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області з перевищенням повноважень видано розпорядження, яким відповідачу передано земельну ділянку, площею 0,6582 га, для ведення особистого селянського господарства, до складу якої входить і земельна ділянка, якою він користується, та видано йому державний акт про право власності на земельну ділянку.

Позивач також зазначив, що відповідач з метою виведення вказаної ділянки з-під арешту написав заяву про відмову від частини вказаної земельної ділянки, у подальшому розділив її на декілька ділянок та отримав нові державні акти на ці земельні ділянки, але земельна ділянка, якою він користується, залишилась у власності відповідача.

У звґязку з цим позивач, уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати недійсними: розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 12 січня 2010 року № 55 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Петрівської сільської ради; розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 18 березня 2010 року № 2017 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 0,6582 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Петрівської сільської ради; державні акти на право власності, виданий на імґя ОСОБА_4, на земельну ділянку, площею 0,6582 га, виданий 20 липня 2010 року; державний акт на право власності, виданий на імґя ОСОБА_4, на земельну ділянку, площею 0,3572 га, виданий 2 лютого 2012 року та скасувати їх кадастрові номери.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсними: розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 12 січня 2010 року № 55 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Петрівської сільської ради; розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 18 березня 2010 року № 2017 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 0,6582 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Петрівської сільської ради, державний акт на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 0,6582 га, виданий 20 липня 2010 року, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Петрівської сільської ради; державний акт на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 0,3572 га, виданий 2 лютого 2012 року, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Петрівської сільської ради та скасовано кадастрові номери земельної ділянки, площею 0,6582 га, земельної ділянки, площею 0,3572 га, земельної ділянки, площею 0,11908 га, які знаходяться в адміністративних межах Петрівської сільської ради.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 21 травня 2013 року рішення районного суду в частині скасування кадастрового номеру 3222485800:03:005:0102, що присвоєний земельній ділянці, площею 0,11908 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Петрівської сільської ради, належній ОСОБА_4, скасовано та в цій частині позовні вимоги ОСОБА_3 залишено без розгляду. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судом встановлено, що розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 12 січня 2010 року № 55 ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку, площею 0,6582 га, для ведення особистого селянського господарства. Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 18 березня 2010 року № 2017 затверджено даний проект та вказану земельну ділянку передано у власність ОСОБА_4; земельній ділянці присвоєно кадастровий № 3222485800:03:005:0092; 20 липня 2010 року виготовлено та зареєстровано на ім'я ОСОБА_4 державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

Згідно зі ст. 12 ЗК України розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок у власність громадян відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування (ч. 2 ст. 20 ЗК України).

Судом встановлено, що передана ОСОБА_4 земельна ділянка, площею 0,6582 га, для ведення особистого селянського господарства на час видачі розпоряджень Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 55 від 12 січня 2010 року та № 2017 від 18 березня 2010 року, знаходилась і знаходиться в межах с. Петрівське Києво-Святошинського району Київської області. Належна ОСОБА_3 земельна ділянка по АДРЕСА_1 також знаходиться в межах с. Петрівське Києво-Святошинського району Київської області (а.с. 112).

Відтак, при видачі розпоряджень № 55 від 12 січня 2010 року та № 2017 від 18 березня 2010 року про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 0,6582 га, Києво-Святошинська районна державна адміністрація вийшла за межі своїх повноважень, оскільки земельна ділянка знаходиться в межах села і розпорядження могла видати лише сільська рада.

Як убачається з відповіді Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області від 07 вересня 2012 року вище зазначена земельна ділянка накладається на земельну ділянку ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 (а.с. 111).

Судом також установлено, що з частини земельної ділянки ОСОБА_4, площею 0,6582 га, що знаходиться в адміністративних межах Петрівської сільської ради, було сформовано окрему земельну ділянку, площею 0,3572 га, якій присвоєно окремий кадастровий номер. 2 лютого 2012 року на ім'я ОСОБА_4 було видано державний акт на право власності на дану ділянку. Вказані дії були вчинені після постановлення 5 січня 2012 року Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвали про накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,6582 га, що знаходиться в адміністративних межах Петрівської сільської ради, тобто порушено арешт, накладений ухвалою суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого правомірно погодився й суд апеляційної інстанції, правильно виходив із того, що у порушення ст. 12 ЗК України, п. 12 розділу Х Перехідних положень ЗК України (2768-14) землям, які знаходяться в межах села Петрівське розпорядилась Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області. Крім того, позивач надав докази того, що надані відповідачу земельні ділянки частково накладається на земельну ділянку позивача (лист Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області від 7 вересня 2012 року), проте відповідач такі докази не спростував, що є його обов'язком згідно зі ст. ст. 10, 60 ЦПК України.

Зазначені висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 21 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.