Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Коротуна В.М., Парінової І.К., Штелик С.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк ѕ" до ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті - Комершиал Груп", ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 липня 2013 року,

У лютому 2012 року Публічне акціонерне товариство "Банк ѕ" (далі - ПАТ "Банк ѕ", Банк) звернулося до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 15 листопада 2010 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "КАТРАН-Т", яке згідно з довідкою ЄДР від 14 лютого 2012 року змінило найменування на товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті - Комершиал Груп" (далі - ТОВ "Трініті - Комершиал Груп"). З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором того ж дня між ПАТ "Банк ѕ" та ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено договори поруки № 2/П, № 3/П та 4/П відповідно. Крім того, між Банком та ТОВ "Трініті - Комершиал Груп" були укладені договір застави товарів в обороті від 15 листопада 2010 року № 12 та договір застави основних засобів від 15 листопада 2010 року № 13. Відповідачі свої зобов'язання за кредитним договором та договорами поруки не виконали, у зв'язку з чим за ними утворилась заборгованість за кредитним договором у сумі 2 174 051 грн 11 коп., що складається з суми основної заборгованості у розмірі 1 700 000 грн, процентів за користування кредитними коштами у сумі 208 078 грн 11 коп., пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі 6 720 грн 87 коп., пені за несвоєчасно сплачену суму кредиту у сумі 4 252 грн 13 коп. та суми штрафу за порушення кредитного договору 255 000 грн,, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 липня 2013 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ТОВ "Трініті-Комершиал Груп", ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ "БАНК ѕ" заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 174 051 грн, яка складається з суми основної заборгованості у розмірі 1 700 000 грн, процентів за користування кредитними коштами у сумі 208 078 грн 11 коп., пені за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 6 720 грн 87 коп., пені за несвоєчасно сплачений кредит у сумі 4 252 грн 13 коп., штраф у розмірі 255 000 грн. Стягнуто з ТОВ "Трініті-Комершиал Груп" штраф в сумі 23 493 грн 60 коп. за договором застави № 13 від 15 листопада 2010 року та штраф в сумі 62 401 грн 85 коп. за договором застави № 12 від 15 листопада 2010 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, з дотриманням вимог статтями 213, 214, 303, 316 ЦПК України, правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, з дотриманням норм процесуального права дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь ПАТ "Банк ѕ" солідарно з відповідачів заборгованість, відповідно до наданих розрахунків, враховуючи, що в добровільному порядку погасити дану заборгованість відповідачі відмовляються.

Оскільки зі змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись статтями 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.