розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Донецької області від 27 серпня 2013 року,

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він та ОСОБА_2 перебувають у родинних стосунках. ОСОБА_1 є одинокою особою, 1944 року народження, інвалідом другої групи, пов'язаної з ампутацією лівої ноги.

24 червня 2009 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за Р.№1435, продав належний йому на праві власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1. Сума продажу за договором становить 32 582 грн. Позивач не заперечує, що договір було посвідчено за його участю і він власноручно його підписав, але грошей від відповідача не отримував, ключі від будинку ОСОБА_2 не передавав, залишився проживати у будинку, з реєстрації не знімався. При укладенні договору купівлі-продажу вважав, що ОСОБА_2 має за ним доглядати, надавати йому матеріальну допомогу, підтримувати будинок в належному стані, проводити ремонт та опалення у будинку, а після його смерті стане власником будинку.

Під час розгляду справи ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, просив поновити строк позовної давності та визнати недійсним договір купівлі-продажу від 24 червня 2009 року, укладений між ним та ОСОБА_2

Рішенням Орджонікідзевського районного суду Донецької області від 10 липня 2013 року поновлено ОСОБА_1 строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 27 серпня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за Р.№1435 від 24 червня 2009 року.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, апеляційний суд застосувавши до спірних правовідносин положення ст. 229 ЦК України, виходив з того, що позивач на час вчинення оспорюваного договору купівлі-продажу мав похилий вік, був непрацездатний та потребував матеріальної та фізичної допомоги, тому помилявся щодо правової природи вищезазначеного договору.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ