Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Олійник А.С.,

суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П.,

Дербенцевої Т.П., Карпенко С.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - приватне акціонерне товариство "Український страховий дім", про відшкодування майнової та моральної шкоди

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Луганської області від 18 липня 2013 року, -

У жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначала, що 31 березня 2012 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю її автомобіля Мерседес, д/н НОМЕР_1, та автомобіля ВАЗ 210994, д/н НОМЕР_2, під керуванням відповідача, внаслідок якої її транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Постановою Стахановського міського суду від 7 травня 2012 року винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_4 Відповідно до страхового акта № АА/50922581/1 від 15 листопада 2012 року вартість відновлюваного ремонту становить 20 346, 31 грн. 16 листопада 2012 року їй виплачено страхове відшкодування у розмірі 19 863, 31 грн. За висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 158-12 від 17 вересня 2012 року вартість майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля Мерседес, становить 41 390 грн.

Посилаючись на те, що фактичний розмір завданої шкоди перевищує розмір страхової виплати, просила стягнути із відповідача 21 553, 69 грн різниці цих сум. Крім того, посилаючись на те, що внаслідок ДТП вона зазнала душевних страждань, пов'язаних із погіршенням стану здоров'я та пошкодженням транспортного засобу, у зв'язку із неможливістю користуватися своїм автомобілем була вимушена орендувати інший, просила стягнути на її користь 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди, 6 000 грн відшкодування вимушених витрат на оренду автомобіля, витрати на правову допомогу та судовий збір.

Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 12 березня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 18 липня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 21 553, 69 грн у відшкодування майнової шкоди та 2 000 грн у відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Встановлено, що 31 березня 2012 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ОСОБА_3 Мерседес, д/н НОМЕР_1, та автомобіля ВАЗ 210994, д/н НОМЕР_2, під керуванням відповідача, внаслідок якої транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження.

Постановою Стахановського міського суду від 7 травня 2012 року винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_4 Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована відповідно до полісу № АА/ 5092581 від 18 червня 2011 року. Згідно страхового акта № АА/50922581/1 від 15 листопада 2012 року вартість відновлюваного ремонту становить 20 346, 31 грн. 16 листопада 2012 року ОСОБА_3 виплачено страхове відшкодування у розмірі 19 863, 31 грн. За висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 158-12 від 17 вересня 2012 року вартість майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля Мерседес, становить 41 390 грн.

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 1194 ЦК України закріплено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності ПрАТ "Український страховий дім" за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000 гривень на одного потерпілого (а. с. 82).

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов'язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд відповідно до ст. 33 ЦПК України вирішує питання про залучення іншого відповідача, в інших випадках відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України відмовляє у позові, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано.

Дійшовши висновку про те, що страховик виплатив страхове відшкодування у повному обсязі розміром 19 863, 31 грн, тому 21 553, 69 грн різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням необхідно стягнути із відповідача, апеляційний суд не звернув уваги на ті обставини, що страховиком здійснено виплату виходячи із вартості відновлювального ремонту транспортного засобу позивача у розмірі 20 346, 31 грн, вимоги щодо стягнення страхового відшкодування у розмірі 41 390 грн до страхової компанії у судовому порядку ОСОБА_3 не заявляла.

Враховуючи те, що страховик відповідає за завдану шкоду у межах встановленого ліміту, а з винної особи стягується лише сума, яка непокрита страховою виплатою, та виходячи з тих обставин, що спір щодо розміру страхового відшкодування та обсягу відповідальності страховика у межах заявленого позову не вирішувався, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування положень ст. 1194 ЦК України.

Разом з тим, рішення суду першої інстанції містить суперечливі висновки про часткове задоволення вимог та одночасно про відмову у позові у повному обсязі.

Крім того, застосувавши до спірних правовідносин положення ст. 1187 ЦК України, суди не звернули увагу на те, що ДТП сталось внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, що регулюється ст. 1188 ЦК України.

За таких обставин, рішення апеляційного суду та рішення суду першої інстанції у частині позову про відшкодування майнової шкоди у розмірі 21 553, 69 грн підлягають скасуванню із передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Розмір шкоди, заподіяної майну, не впливає на обов'язок відповідача щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки підставою такого відшкодування є сам факт пошкодження майна.

Враховуючи те, що факт пошкодження автомобіля потерпілої та винну у цих діях особу встановлено і сторонами не оспорюється, апеляційний суд, визначившись у відповідності із вимогами ст. 214 ЦПК України із предметом позову, дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, при визначенні її розміру вимог ст. ст. 60, 212 ЦПК України не порушив та правомірно стягнув указану суму із відповідача.

Доводів щодо спростування висновків рішення апеляційного суду у частині відшкодування витрат на оренду автомобіля заявником не наведено, підстави для виходу за межі касаційної скарги відсутні. За таких обставин, касаційна скарга у цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 336, 337, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 18 липня 2013 року та рішення Стахановського міського суду Луганської області від 12 березня 2013 року у частині позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 21 553, 69 грн скасувати, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 18 липня 2013 року у частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на оренду автомобіля та моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, у розмірі 2 000 грн залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.