в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бізнесторгінвест" до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: комунальне підприємство "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації", прокуратура м. Вінниці, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,

У березні 2012 року ТОВ "Компанія "Бізнесторгінвест" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: КП "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації", прокуратура м. Вінниці, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Посилалося на те, що право власності на спірне майно повинно було бути зареєстровано та належати ТОВ "Компанія "Бізнесторгінвест", а не ОСОБА_5, оскільки саме ТОВ "Компанія "Бізнесторгінвест" виступало замовником будівництва та повністю оплачувало його. Просило визнати недійсним договір купівлі-продажу від 24 квітня 2009 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 витребувати від ОСОБА_3 на користь ТОВ "Компанія "Бізнесторгінвест" частку торгівельного комплексу та офісів, яке складається з приміщень в будівлі літ. А по АДРЕСА_1: ІІІ поверх - приміщення 4-16, площею 31,6 кв.м.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 5 червня 2012 року у задоволенні позову ТОВ "Компанія "Бізнесторгінвест" відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 2 липня 2012 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано недійсним договір купівлі - продажу від 24 квітня 2009 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 серпня 2012 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у вказаній справі, за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 2 липня 2012 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 лютого 2013 року у допуску до провадження Верховного Суду України у вказаній справі за заявою ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 серпня 2012 року відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 359 ЦПК України повернення заяви з підстав, зазначених у ч. 4 цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у випадку належного оформлення заяви або з інших підстав ніж ті, що були предметом розгляду.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3, подана представником ОСОБА_4 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 серпня 2012 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, зокрема положень ст. ст. 203, 215, 331, 876 ЦК України.

Повторно звертаючись з указаною заявою як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, представник заявника наводить:

- ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 квітня 2013 року в справі за позовом про визнання договору недійсним, якою рішення апеляційного суду Вінницької області від 4 лютого 2013 року залишено без змін;

- ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2013 року в справі за позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним, якою судові рішення попередніх інстанцій залишено без змін;

- ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 травня 2013 року в справі за позовом про визнання договору недійсним, якою рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін;

- ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2013 року в справі за позовом про визнання договору недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, якою судові рішення попередніх інстанцій залишено без змін.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Зі змісту заяви та доданих до неї копій судових рішень не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) , заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, може бути подана за сукупності таких умов: судом (судами) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права; справи стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; має місце ухвалення різних за змістом судових рішень судом (судами) касаційної інстанції.

Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема: у різному тлумаченні судами змісту і сутності правових норм, що призвело до різних висновків про наявність чи відсутність суб'єктивних прав та обов'язків учасників відповідних правовідносин; у різному застосуванні правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням юридичної сили цих правових норм, а також їх дії у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; у різному визначенні предмета регулювання правових норм, зокрема застосуванні різних правових норм для регулювання одних і тих самих правовідносин або поширенні дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосуванні цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; у різному застосуванні правил аналогії права чи закону у подібних правовідносинах.

Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів не знаходить підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки надані для порівняння ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 квітня 2013 року; ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2013 року; ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 травня 2013 року; ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2013 року, постановлені у справах у подібних правовідносинах, проте за різних фактичних обставин, що встановлені судом. А тому із них не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. ст. 203, 215, 331, 876 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що наведені в заяві представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підстави для перегляду судового рішення в порядку, встановленому главою 3 розділу 5 ЦПК України (1618-15) відсутні, тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за заявою ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 серпня 2012 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бізнесторгінвест" до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: комунальне підприємство "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації", прокуратура м. Вінниці, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння до провадження Верховного Суду України відмовити.