Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У х в а л а
9 вересня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П.О.
суддів: Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І.,
Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2013 року в справі за позовом прокурора Нахімовського району в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ОСОБА_3, третя особа: обслуговуючий кооператив "Дачно-будівельний кооператив "Александрія", про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її витребування на користь держави з незаконного володіння,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2010 року прокурор Нахімовського району м. Севастополя в інтересах Севастопольської міської ради звернувся до суду з позовом ОСОБА_3, третя особа: обслуговуючий кооператив "Дачно-будівельний кооператив "Александрія" (далі - ОК "ДБК "Александрія"), про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її витребування на користь держави з незаконного володіння.
Посилався на те, що при проведенні прокурорської перевірки встановлено, що 2 квітня 2010 року Севастопольською міською державною адміністрацією було видано розпорядження за № 980-р "Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки із встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови у районі СТ "Учкуєвка" ОК "ДБК "Александрія", яке не вирішувало питання щодо надання відповідачці земельної ділянки у власність. Крім того, вказане розпорядження видане Севастопольською міською державною адміністрацією з перевищенням повноважень, так як відповідно до вимог чинного законодавства щодо розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради. У зв'язку із цим прокурор просив: визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_3 Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088600670; витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_3 вищезазначену земельну ділянку.
Заочним рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 3 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 20 грудня 2012 року, позов прокурора Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради було задоволено. Визнано недійсним державний акт серії ЯИ № 078487 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1, виданий Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088600670. Витребувано на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4 відхилено. Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 03 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 20 грудня 2012 року залишено без змін.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2013 року, з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального закону, зокрема ст. ст. 116, 126, 152, 140 ЗК України.
Як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, представник заявника посилається на:
- ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних правах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2012 року в справі за позовом про визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, якою судові рішення попередніх інстанцій скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено;
- ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних правах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2011 року в справі за позовами про визнання недійсним державного акта про право приватної власності на земельну ділянку, якою судові рішення попередніх інстанцій залишено без змін;
- рішення колегії суддів судової палати у цивільних правах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2012 року в справі за позовом про визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з незаконного володіння, яким судові рішення попередніх інстанцій скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Надана до суду копія ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2011 року у справі №6-10621св11, за позовом Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області до ОСОБА З про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові рішення попередніх інстанцій залишено без змін. При цьому суд касаційної інстанції виходив із того, що "...Порядок припинення права на земельну ділянку регулюється главою 22 ЗК України (2768-14) . Згідно з ст. 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянку за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках визначених цим Кодексом. Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку, який визначено статтею 140 ЗК України є вичерпним".
Аналогічна правова позиція Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ висловлена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2012 року у справі № 6-17593св12 за позовом прокурора Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ОСОБА_2, третя особа: обслуговуючий кооператив "Дачно-будівельний кооператив "Александрія" про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА 2 на рішення апеляційного суду м. Севастополя від 22 березня 2012 року. Так, указаним рішенням колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ частково задовольнила касаційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА1, скасувала рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 3 жовтня 2011 року та рішення апеляційного суду м. Севастополя від 22 березня 2012 року, відмовила у задоволенні позову прокурора Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ОСОБА_2, третя особа: обслуговуючий кооператив "Дачно-будівельний кооператив "Александрія" про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку. При цьому суд касаційної інтонації виходив з того, що "...визнання недійсним державного акта на право власності на землю як правовстановлюючого документу без оспорення рішення, що надало право на отримання цього акта та визнання дій щодо цього факту незаконним передбачено законом. Звернувшись до суду з даним позовом прокурор не оспорював підстави видачі відповідачу державного акту на право власності на земельну ділянку обмежився лише доводами, що рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність безпосередньо відповідачу та видачу йому державного акту приймалося, що на його думку є порушенням вимог Закону та підставою для припинення набутого ОСОБА_2 права власності на землю. Визнання недійсним державного акта право власності на землю без визнання недійсним рішення, на підставі якого виданий і державний акт, є порушенням закону".
Так, при розгляді справи №6-28131св12 рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2012 року за результатами розгляду справи за позовом прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ОСОБА_5, третя особа: ОК "Дачно-будівельний кооператив "Беркут-08" про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з незаконного володіння, за касаційними скаргами ОСОБА 5 та обслуговуючі кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Беркут-08" в особі представника ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду м. Севастополя від 31 травня 2012 року, яким судові рішення попередніх інстанцій скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що "...визнання недійсним державного акту на право власності землю як правовстановлюючого документа без оспорення рішення, що надало право отримання цього ату та визнання дій щодо цього факту незаконними не передбачені законом..." та "...оскільки захист прав громадян на земельну ділянку здійснюється шляхом визнання недійсним рішення органів виконавчої влади або органів місцева самоврядування, то визнання недійсним державного акта на право приватної власності землю без визнання недійсним рішення, на підставі якого видано цей державний акт, є порушенням закону...".
Залишаючи без змін заочне рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 3 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 20 грудня 2012 року, яким задоволено позовні вимоги прокурора Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради, суд касаційної інстанції виходив із того, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи, що спірна земельна ділянка вибула з володіння держави з порушенням вимог ст. ст. 116, 118 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) , за положеннями ст. ст. 387, 388 ЦК України позов про її витребування з чужого незаконного володіння є обґрунтованим. Тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо набуття відповідачем права власності на підставі державного акту серії ЯИ № 078487 на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536900000:03:011:0071 з порушенням вимог ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим визнав недійсним акт, виданий на його ім'я.
Зі змісту заяви та доданих до неї копій ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2012 року вбачається неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме, ст. ст. 116, 126, 152, 140 ЗК України, отже наведені представником заявника доводи є підставою для перегляду судових рішень.
Перевіривши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України.
Керуючись ст. ст. 73, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Допустити справу за позовом прокурора Нахімовського району в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ОСОБА_3, третя особа: обслуговуючий кооператив "Дачно-будівельний кооператив "Александрія", про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її витребування на користь держави з незаконного володіння, за заявою ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2013 року до провадження Верховного Суду України.
Ухвалу разом із заявою про перегляд судової ухвали надіслати до Верховного Суду України протягом п'яти днів.
Копію ухвали надіслати разом із копією заяв особам, які беруть участь у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: П.О. Гвоздик судді: Н.А. Горелкіна О.І. Євтушенко Ю.Г. Іваненко О.М. Ситнік