Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Савченко В.О., Умнової О.В.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про часткову зміну свідоцтва про право власності на житло та визнання учасником приватизації за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 14 березня 2013 року,

У березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про часткову зміну свідоцтва про право власності на житло та визнання учасником приватизації.

Позов мотивував тим, що з 1 вересня 2002 року по 24 червня 2007 року навчався в Острозькому обласному ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою та у Військово-морському коледжі Севастопольського військово-морського інституту ім. П.С. Нахімова, в зв'язку з чим змінював реєстрацію місця проживання, а з вересня 2007 року по липень 2011 року відбував покарання в місцях позбавлення волі.

Зазначав, що під час його навчання відповідачами було приватизовано квартиру АДРЕСА_1, в якій він проживав, про що 19 квітня 2005 року видано свідоцтво про право спільної часткової власності на квартиру ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по ј частині кожному.

Посилаючись на те, що приватизація відбулася без його відома та участі, просив внести зміни до свідоцтва про право власності на житло та визнати його учасником приватизації.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 9 січня 2013 року позов задоволено.

Внесено зміни до свідоцтва про право власності на житло (квартиру АДРЕСА_1), виданого на підставі наказу начальника Управління житлового комунального господарства Рівненського міського виконавчого комітету №182 від 19 квітня 2005року, визнано учасниками приватизації вказаної квартири та її співвласниками в рівних частках по 1/5 частині кожному: ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 14 березня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що приватизація спірної квартири була проведена з порушенням вимог закону, а і відтак за позивачем також повинно бути визнано право на приватизацію, а частки у квартирі підлягають зменшенню до 1\5 за кожним.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволені позову, апеляційний суд посилався на те, що позивачем вибрано неналежний спосіб захисту порушеного права.

Проте повністю з такими висновками погодитися не можна.

Відповідно до ст. ч. 2 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду "

Судом установлено, що до лютого 2003 року ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

З 1 вересня 2002 року по 24 червня 2007 року ОСОБА_1 перебував на навчанні, що стало причиною зміни місця проживання та реєстрації (а.с.11-12), а з вересня 2007 року по липень 2011 року відбував покарання в місцях позбавлення волі (а.с.9).

У встановленому законом поряду позивач не визнавався таким, що втратив право користування жилим приміщенням. Відповідно до пунктів 2, 7 ч.3 ст. 71 ЖК України за ним зберігалося спірне жиле приміщення.

Зі свідоцтва про право власності на житло від 19 квітня 2005 року вбачається, що ОСОБА_1 участі в приватизації квартири АДРЕСА_1 не приймав (а.с.13).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на збереження за ним права на житлову площу, при цьому, як на правову підставу своїх вимог наполягав на недійсності приватизації саме з цих підстав.

Разом із тим, суд не врахував, що внесення змін у свідоцтво, не є його компетенцією.

За таких обставин, суду першої інстанції на виконання вимог ч. 4 ст. 10 та п. 1 ч. 6 ст. 130 ЦПК України

Оскільки при ухваленні судом порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, згідно ч.2 ст. 338 ЦПК України ухвалені по справі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 9 січня 2013 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 14 березня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.