розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Севастопольенерго" до ОСОБА_3 про стягнення збитків за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Севастопольенерго" на рішення апеляційного суду м. Севастополя від 27 травня 2013 року,

У червні 2012 року публічне акціонерне товариство "Севастопольенерго" (далі - ПАТ "Севастопольенерго") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що після відключення квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, від мереж електропостачання, вона самовільно підключилася до указаних мереж та споживала електричну енергію за відсутності договору, не оплачуючи при цьому її вартості. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідачки збитки у розмірі 9 026 грн. 54 коп.

Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя 08 січня 2013 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Севастопольенерго" 6 819 грн. 14 коп. Розподілено судові витрати.

Рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 27 травня 2013 року рішення районного суду скасовано. У позові ПАТ "Севастопольенерго" відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Севастопольенерго" просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, й залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка самовільно підключилася до мереж електропостачання та не оплачувала за спожиту без укладення відповідного договору й необліковану електричну енергію.

Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що позивач не довів факту відключення у 2004 році квартири відповідачки від електропостачання, здійснення ОСОБА_3 самовільного підключення та споживання необлікованої електроенергії.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. ст. 714 ЦК України, 24-27 Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (1357-99-п) (далі - Правила), та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (z0782-06) .

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.

Судом першої інстанції встановлено, що квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, було відключено від мереж електропостачання. Проте при перевірці додержання Правил користування електричною енергією для населення (1357-99-п) , проведеній 11 квітня 2011 року працівниками позивача, було виявлено, що вона провела самовільне підключення до електропостачання та споживає необліковану електричну енергію без укладення відповідного договору, що заборонено вказаними Правилами та Законом України.

Відповідно до п. 3 Правил споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.

Порушення відповідачкою Правил (1357-99-п) та самовільне підключення підтверджується актом, який містить підписи трьох представників енергопостачальника та відмітку про відмову відповідачки від його підписання, що складений відповідно до п. 53 Правил (а.с. 5-6). Зміст складеного акту споживачем не оспорювався.

Самовільне підключення проводів до електромереж є порушеннями Правил (1357-99-п) , п. 48 яких передбачає відповідальність споживача за розкрадання електричної енергії при самовільному підключенні до електричних мереж та споживанні електричної енергії без приладів обліку, а п. 42 Правил (1357-99-п) зобов'язує споживача електричної енергії дотримуватися вимог нормативно технічних документів та договору про користування електричною енергією, забезпечувати належний технічний стан і безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору і цих правил, узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки.

Отже, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про часткове задоволення позову ПАТ "Севастопольенерго" зважаючи на те, що відповідачка самовільно підключилася до мереж електропостачання та несанкціоновано споживала необліковану електричну енергію.

Відмовляючи у задоволенні позову з підстав відсутності доказів відключення відповідачки від мереж електропостачання, апеляційний суд не врахував того, що відповідно до вимог п. 27 Правил (1357-99-п) у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

Тобто, право на відключення споживача від електропостачання виникає після виникнення заборгованості зі сплати вартості використаної електричної енергії, зокрема на 30-й день після отримання цим споживачем попередження про відключення за умови невиконання вимог з оплати, яка міститься у цьому повідомленні.

При цьому відповідачка не спростувала відсутності факту відключення від мереж електропостачання її квартири та підключення до них у встановленому порядку, при тому, що надані позивачем докази підтверджують підставу позову, зокрема наявності пломб на засобі обліку електричної енергії при проведенні перевірки працівниками позивача.

Крім того, висновок апеляційного суду про те, що позивач мав звернутись до відповідачки з пропозицією укласти договір постачання електричної енергії (офертою) є помилковим, оскільки п. 7 Правил (1357-99-п) такий обов'язок покладає саме на наймача (власника) квартири, тобто на відповідачку. Проте після відключення квартири від електропостачання, вона не звернулась до позивача за підключенням до електричної енергії у встановленому порядку та укладення відповідного договору.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та вирішив спір у відповідності до закону, який підлягав застосуванню. Однак, вказані обставини не були враховані апеляційним судом при ухваленні оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Севастопольенерго" задовольнити.

Рішення апеляційного суду м. Севастополя від 27 травня 2013 року скасувати, рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя 08 січня 2013 року залишити в силі.