Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І., Ситнік О.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис", третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Сфера", про зарахування коштів у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" на рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 грудня 2012 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 07 березня 2013 року,

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Базис" (далі - ПАТ "АКБ "Базис") виконати обов'язок з виконання умов укладеного між ними договору застави майнових прав від 30 грудня 2011 року № 154/11-3 щодо зарахування отриманих коштів за договором банківського вкладу від 30 грудня 2011 року № 8605/03 у розмірі 241 248 доларів США 93 центи (за курсом НБУ станом на 28 серпня 2012 року еквівалентно 1 928 302 грн. 70 коп.) у рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Сфера" (далі - ТОВ "ВФ "Сфера") за укладеним між товариством та банком кредитним договором від 26 грудня 2011 року № 154/11 шляхом перерахування грошових коштів з його поточного рахунку у банку № НОМЕР_1 на поточний рахунок № НОМЕР_2, що належить ТОВ ВФ "Сфера" з наданням права ліквідатору ПАТ "АКБ "Базис" внести пропозицію щодо затвердження НБУ змін до реєстру вимог кредиторів та виключення з нього кредиторської вимоги ОСОБА_4 за договором банківського вкладу від 30 грудня 2011 року № 8605/03 у розмірі 241 248 доларів США 93 центи.

Свої вимоги обґрунтовував ухиленням ПАТ АКБ "Базис" від виконання зобов'язання за договором застави майнових прав від 30 грудня 2011 року № 154/11-3 згідно листа відповідача від 07 листопада 2012 року № 2151.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 19 грудня 2012 року позов задоволено. Зобов'язано ПАТ АКБ "Базис" виконати зустрічне зобов'язання за договором застави майнових прав від 30 грудня 2011 року № 154/11-3 та зарахувати отримані кошти за договором банківського вкладу від 30 грудня 2011 року № 8605/03 у розмірі 241 248 доларів США 93 центи, що за курсом НБУ станом на 28 серпня 2012 року еквівалентно 1 928 302 грн. 70 коп. у рахунок погашення заборгованості ТОВ "ВФ "Сфера" за кредитним договором від 26 грудня 2011 року № 154/11 шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку банку № НОМЕР_1 на поточний рахунок банку № НОМЕР_2, який належить ТОВ ВФ "Сфера" з наданням права ліквідатору ПАТ АКБ "Базис" виключити з реєстру вимог кредиторів ПАТ АКБ "Базис" кредиторську вимогу ОСОБА_4 за договором банківського вкладу від 30 грудня 2011 року № 8605/03 на суму в розмірі 241 248 доларів США 93 центи, що за курсом НБУ станом на 28 серпня 2012 року еквівалентно 1 928 302 грн. 70 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 07 березня 2013 року рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 грудня 2012 року скасовано, позов задоволено. Зобов'язано ПАТ "АКБ "Базис" виконати зустрічне зобов'язання за договором застави майнових прав від 30 грудня 2011 року № 154/11-3 та зарахувати отримані кошти за договором банківського вкладу від 30 грудня 2011 року № 8605/03 у розмірі 241 248 доларів США 93 цента США, що еквівалентно 1 928 302 грн. 70 коп. у рахунок погашення заборгованості ТОВ "ВФ "Сфера" за кредитним договором від 26 грудня 2011 року № 154/11 шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку банку № НОМЕР_1 на поточний рахунок банку № НОМЕР_2, який належить ТОВ "ВФ "Сфера" з наданням права ліквідатору ПАТ "АКБ "Базис" виключити з реєстру вимог кредиторів ПАТ "АКБ "Базис" кредиторську вимогу ОСОБА_4 за договором банківського вкладу від 30 грудня 2011 року № 8605/03 на суму в розмірі 241 248 доларів США 93 цента США, що еквівалентно 1 928 302 грн. 70 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ "АКБ "Базис", посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

У касаційній скарзі представник банку посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції ч. 1 ст. 1047, ч. 3 ст. 1066 та ч. 3 ст. 1068 ЦК України щодо обмеження права розпорядженням рахунком у інших встановлених законом випадках, вважаючи таким випадком відкликання ліцензії банку та початок ліквідаційної процедури.

Такі посилання не відповідають обставинам справи, оскільки судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин застосовано норми спеціального закону, яким є Закон України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) (далі - Закон) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та норми ЦК України (435-15) , що регулюють зобов'язання.

Відповідно до ст. 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора: 1) припиняються повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку та тимчасового адміністратора, який негайно передає ліквідатору всі справи;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) скасовуються арешт, накладений на майно (у тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Суд апеляційної інстанції правильно зробив висновок про те, постанова Правління НБУ №279 від 06 липня 2000 року "Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" була чинною на час виникнення спірних правовідносин, оскільки відповідно до п.10 постанови Правління НБУ від 25 січня 2012 року № 23 вона набирала чинності з дня її офіційного опублікування, крім пункту 6, який набирав чинності з 31 грудня 2012 року.

Саме пунктом 6 постанови Правління НБУ №23 від 25 січня 2012 року передбачалося, що постанова Правління НБУ№279 від 06 липня 2000 року "Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2000 року за № 474/4695 (z0474-00) втрачає чинність.

Тобто, на час виникнення спірних правовідносин були чинними і п. 1.10. та п. 10.1 Постанови Правління НБУ від 06 липня 2000 року № 279 і п. 4.1-4.2.1 Постанови Правління НБУ від 25 січня 2012 року № 23 щодо критеріїв та умов прийняття забезпечення за кредитними операціями під час розрахунку резерву.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданому банком вбачається, що на час відкликання ліцензії банку ТОВ "ВФ "Сфера" мала заборгованість з погашення кредиту, тому відповідно до вимог зазначених нормативних актів та з урахуванням п. 9.3 кредитного договору від 26 грудня 2011 року № 154/11 та п. 2.1.4, п. 2.3., та п. 3 договору застави майнових прав від 13 грудня 2011 року № 154/11-3 банк був зобов'язаний закінчити технологічний цикл конкретних операцій, а саме, перерахувати заставлені кошти з поточного рахунку №262055008605, на який були перераховані кошти з депозитного рахунку ОСОБА_4, на поточний рахунок, що належав ТОВ "ВФ "Сфера" на погашення заборгованості за кредитним договором, що виключало списання банком резервів на погашення заборгованості перед ОСОБА_4, унеможливило понесення додаткових витрат на стягнення заборгованості за кредитним договором та сприяло збереженню ліквідаційної маси.

Тому висновок суду апеляційної інстанції враховує п. 7.4 постанови Правління НБУ від 28 серпня 2001 року № 269 "Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства". Судом, з урахуванням принципів цивільного судочинства щодо рівності сторін, дотримано балансу інтересів сторін у зобов'язанні.

Рішення суду апеляційної інстанції не є рішенням про зарахування зустрічних вимог, оскільки договір застави є акцесорним договором щодо договору кредиту, тому вимога про його виконання не може бути за своєю правовою природою зустрічною вимогою

Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 07 березня 2013 року, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.