розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2013 року у справі за позовом прокурора Володимирецького району Рівненської області в інтересах держави в особі Хиноцької сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки,

У жовтні 2010 року прокурор Володимирецького району Рівненської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Хиноцької сільської ради з вищезазначеним позовом, в якому вказав, що ОСОБА_1 був притягнутий до кримінальної відповідальності за статтями 197-1, 364 КПК України за самовільне зайняття земельних ділянок Хиноцької сільської ради Рівненської області. Посилаючись на те, що шкода, заподіяна зазначеними діями, становить 27 838, 00 грн, просив стягнути її з відповідача.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 26 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 08 квітня 2013 року, позов прокурора Володимирецького району Рівненської області задоволено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2013 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд зазначеної ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно зі статтею 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2011 року та ухвалу Вищого господарського суду України від 17 червня 2009 року.

Однак, відповідно до пункту 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) "Про судову практику застосування статей 353- 360 ЦПК України" постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, при цьому не відбувається застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України (1618-15) і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави встановленої пунктом 1 статті 355 ЦПК України.

Зі змісту доданих до заяви ухвал вбачається, що судами скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передано справу на новий судовий розгляд, тобто остаточного вирішення спору судом касаційної інстанції не відбулося, а тому на зазначені ухвали не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України.

Оскільки наведені заявником доводи не містять ознак, які згідно з вимогами статті 355 ЦПК України є підставами для перегляду судових рішень, то у допуску справи до провадження Верховного суду України слід відмовити.

Керуючись статтями 355, 359 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за позовом прокурора Володимирецького району Рівненської області в інтересах держави в особі Хиноцької сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2013 року до провадження Верховного Суду України відмовити.